Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
— А дядько Микола має українську? — Так, дядько Микола був Січо вий Стрілець і бився за столицю України, золотоверхий Київ. — Він має таку шапку, як козаки носили? — Так, бо ми всі козацького роду... В альбомі були ще фотографії інших вояків: ось Улянин тато і два молодші дядьки, Василь і Тарас, в одностроях Української Дивізії. Всі три рослі, стрункі; однострої на них новенькі, з доброго сукна, дуже їм до лиця. Улянка дуже любить ці знімки, особливо ж батькову, бо вона — з усіх найкраща! Та Улянка завжди дивувалася, як дивилася на фото дядька Остапа, най молодшого маминого брата, який не поїхав на еміґрацію, а залишився до ма. Вона не раз чула, як у хаті го ворили, що нібито й дядько Остап служив у якійсь армії, але чому ж тоді він так не по-вояцькому одягне ний?.. Замість гарного, блискучого однострою з відзнаками, на ньому зношена цивільна одежа, великі чо боти і кашкет на голові, а озброєний тільки великою пістолею... Улянка просила раз батька, щоб пояснив їй, чому дядько Остап так одягнений. ПРОЩАННЯ З ЖУРАВЛЯМИ Журавлики-журавлі Закурликали в імлі: ”Кру-кру” — заячали Рідну землю прощали. ’’Журавлики-журавлі! — Кличуть діточки малі, — Гей, щаслива дорога, Хоч далека й розлога! Журавлики-журавлі Принесіть нам на крилі Весну гожу до хати — Ми вас будем чекати!” Батько пояснив їй загадку: — Донечко моя, — сказав, — хоч на дядькові Остапові невояцька одежа, але він найкращий вояк з нас усіх... Він боєць Української Повстан ської Армії (УПА). Роляник ОСІНЬ Йшла межею тиха осінь Край ріллі, Срібні ниточки лишила На стерні. Прийшла осінь у садочок Відпочить, Стала яблочка на гілці Рум’янить. Пішла осінь погуляти В темний ліс, Стало листя золотіти У беріз. Постелила іней осінь На муріг, Ой упаде незабаром Перший сніг. Ніна Мудрик ’’НАШЕ ЖИТТЯ", ЛИСТОПАД 1989 35
Page load link
Go to Top