Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Людмила Капшученко народилася в Німеччині. Початкову, середню та мистецьку школи закінчила в Арген тині. В 1663 р. переїхала з батьками до Північної Америки, міста Філя- дельфії у Пеннсилвенії. Склала іспи- Н аш і д о к т о р а н т к и ти в Темпел університеті і була прий нята нз студії з повною стипендією. Цей університет вона закінчила із ступенем БА та високими відзначен нями. В ньому ж продовжувала даль ші студії та працювала як викладач. Закінчила Темпел університет із сту пенем магістра з єспанської мови та літератури. Брала активну участь у праці укра їнської студентської громади в цьому університеті. Людмила Капшученко одержала повну держ авну стипендію для даль ших студій у Пеннсилвенському уні верситеті. Закінчила його цієї е є с н и із ступенем доктора філософ ії в д і лянці лізтино-амєриканської літерату ри, оборонивши тезу: „Лябіринт, як тема та структура в літературних творах авторів країн Латинської Аме рики". Останнім часом викладала в Пеннсилиенському та Темпел універ ситетах. На 1974-75 навчальний рік заанґа- жована на працю викладача до Васар Каледжу в стейті Ню Йорк. Людмила — донька п-і Зої Капшу ченко, голови 44 Відділу СУА, інже- нера-хеміка г,а фахом, та скульптора Петра Капшученка. Листування Редакції Д орога ГІані Редакторко! Я живу тут у „Нерсінг говім“-і, бо вже не м ож у обійтися сама. Тут при ходять американські молоденькі д ів чата і старші жінки й їх називають ,,волюнтірс“. Вони відвідують тут та ких як я, щось із ними говорять, а тим, хто д обр е не бачить, то щось читають. Д о мене теж ті ,,.волюнтірс“ говорять, але я їх не розумію, бо ма- лощо знаю по-англійськи. М оє серце тоді д у ж е болить із жалю, бо думаю, чи заки замкну очі на віки, чи ними ще побачу українських „волюнтірс“ ? Колишня Союзника Це справжній сором, що в такому великому середовищ і, як наш ню- йсркський давн-тавн, а теж у других українських осередках, нема ще досі зорганізованої „Добровільної суспіль ної служби", яка бодай у якійсь мірі зайнялася б потребуючими помочі старшими людьми. Тому вже найвищий час від пляну- вань і дописів —- перейти до конкрет ної дії. Всі знаємо, що є багато осіб старших і молодших, які не працю ють і мають час, зд о р о в ’я, а, може, й найшли б охоту, використати його помагаючи другим. Самітня До Редакції „Нашого Життя“ Шановні Пані! І я колись була молода та належа ла до ж ін очої організації і під час війни помагала полоненим та неодну сльозу О'бтерла. Саіма теж тоді тифу набавилася. А тепер Ви тут, оп’янілі д о б р о б у том, забули про тих, хто найбільше потребує — старших, немічних, хво рих. Тож майте Бога ;в серці! М оже хтось співчутливий найдеться і від відає Самітню Молодь в обороні В. Мороза Перша група голодую чих студентів у Вашінгтоні в обороні В. М ороза. Зліва: Ліза Ясевич, Орест Петренко, Адріяна Мушинська, Юрій Дейчаківський, Андрій Міхняк. U k r a in ia n stu d e n ts on h u n g e r -s tr ik e in su p p o rt of V. M oroz. НАШЕ ЖИТТЯ — ВЕРЕСЕНЬ, 1974 13 Д -р Людмила Капшученко Dr. L u d m y la K a p tc h u tsc h e n k o 40 відс. р обоч ої сили Франції, вони працюють лише в таких традиційних жіночих професіях, як учителювання, мед-сестри, секретарки, продавчиці або нефахові фабричні робітниці. їм платять звичайно менше ніж мужчи нам, які виконують цю саму працю. Франсуа Ж іроуд хоче піднести за гальний рівень і статус жінки-робіт- ниці й професіонала та створити для неї сприятливий клімат і задовільні умови праці й винагороди.
Page load link
Go to Top