Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Єжи Єнджеєвіч Шевченко в Яготині (Уривок із повісти „Українські ночі або родовід генія“) В Яготині всі полюбили Шев ченка з першого дня. Особливу прихильність виявляла йому ста ра княгиня Рєпніна. Її дід, слав ний гетьман К. Розумовський по чинав свій шлях від пастушка; Шевченко, славний поет, у дитин стві теж був пастухом. В очах княгині ця обставина мала неаби яке значення. Княжна Варвара говорила про Шевченка їх надворному лікареві д-ві Фішерові: — Скільки в нього такту й до броти, як він уміє шанувати все, що святе. Він так з’єднує собі лю дей. Шевченко носив модний тоді довгий сірий сюртук до стану з оксамитним коміром і високо під самим підборіддям пов’язував ша- льову краватку. Волосся в нього звичайно було розвіяне; вуси й бороду голив, залишаючи невели кі ,,бачки“. Була в нього певна не зугарність, але рухався свобідно і сміливо. Поява Шевченка в Яготині вне сла промінь блеску в сіре, однома нітне життя княжни. Коли почула, як Тарас рециту вав свої патріотичні вірші, не мо- Т. Шевченко: Ганна Закревська, олія, 1843 Taras Siievehenko: P o rtrait of H anna Zakrew ska, oil 1843 гла стриматись від сліз. Княжна Варвара свобідно володіла фран цузькою, німецькою, російською і польською мовою. Українську знала доволі слабо. Але вміла оці нити поетичний геній Тараса. На звала його думках „українським бардом “. І забажала, щоб саме через неї він ширив „прав ду свого незрівняного таланту". Недавно тому була з батьками в Києві. Там пізнала цікаву люди ну: вченого, поляка Константина Свідзінського. Свідзінські розка зував їй про Діонізію Понятовську і Богдана Залеського. Про добро дійний вплив, що його мала Діоні- зія на творчість автора „Дум і ду мок". Княжна Варвара забажала ста ти Зариною Тараса Шевченка. Українська осінь •—■ це поема, що її щороку наново виспівує природа у жовтні й листопаді. Осінь у Яготині була винятко во довга, соняшна і тепла. Веле тенський парк сяяв таким багат ством кольорів, що хіба міг тільки приснитися та й то людині з ми стецькою уявою. Тарас захоплювався картиною парку. Всі вільні хвилини прово див у ньому. Поглядом ловив хмари. Із хмар спливали світляні проміння поезії. Як у Кирилівці. Три місяці проминули тут Тара сові в невпинній роботі, що її зрідка лиш переплітали виїзди до сусідніх маєтків, найчастіше до Березової Рудки. Був кілька разів у князів Кейкуатових. Та коли ствердив, що в їх садибі трапля ються випадки катування кріпа ків, заперестав їздити туди. Впродовж тих трьох місяців не тільки виконав дві копії портрету князя, але прикрасив фресками один із павільонів палати. Увечорі все товариство сходи лося в сальоні. Найбільше уваги Шевченко присвячував панні Глафірі Псьол, талановитій малярці, а потім і її сестрі Олександрі, здібній україн ській поетці. Ґлафіра була вихо ванкою Рєпніних. Не була врод ливою, зате мала певен чар, з’єд нувала своїм розумом і добротою. Княжна Варвара, щораз більше очарована Тарасом, не могла скри- ти своїх ревнощів. Екзальтація виплекала в неї свого роду само любність: вона хотіла підпорядку вати собі поета під кожним огля дом, запанувати над його думка ми й почуваннями, а навіть над його творчістю. Шевченка це ставило нераз у клопітне становище. Часом по кілька днів не з’являвся в сальоні. У княжни починався тоді приступ мігрени, вона замикалася в своїй кімнаті і проливала гіркі сльози. Шевченко часто деклямував свої твори. На одному з вечорів прочитав поету „Сліпа". Створив цю поему рік тому в Петербурзі, ще не знаючи нічого про трагічну долю Оксани Коваленко. І голов ній постаті поеми надав, якби пе редчуваючи, те саме наймення. І закінчив її життя також у боже віллі. Під свіжим враженням розповіді свого брата, яку почув у Кирилів ці, виголосив вірші в такому під несенні, з таким виразом болю й кохання, що слухачі були потря сені. Княжна Варвара писала по тім до свого швайцарського при ятеля і повірника Ейнара: „О, якби я могла виразити сло НАІІІЕ ЖИТТЯ — БЕРЕЗЕНЬ, 1968 7 Княжна Варвара Рєпніна, портрет невідомого автора Princess V arvara Repnin, protector and friend of U krainian poet Taras Shevchenko
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
