Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Замість інтерв'ю У розшуках скарбів української поезії З огляду на те, що редакція Нашого Життя постановила відзначити укра- їнок-докторанток, я, як член Ред. Ко легії, звернулася до п-ні Оксани Ашер із просьбою — подати нам інформа цію про свою роботу над доктор ською дисертацією і про її захист. Вона ласкаво пішла нам назустріч і написала статтю, яку ми нижче помі- щуємо. Із свого боку хочу додати, що п-ні Ашер ще раніше написала вступну статтю до зібрання творів свого бать ка, поета Драй-Хмари, що вийшли в Ню й о р к у 1964 р. заходами поетової дружини, п-ні Ніни Драй-Хмари. Н. Чапленко Дня 23. червня 1967 р. ранок у Парижі видався соняшним і при вітним. Захист моєї дисертації „Драй-Хмара та українська не- оклясична школа написаної французькою мовою, був призна чений на 10-ту годину ранку в одній із найкращих заль Сорбон- ського університету, в залі ім. Луї Ліярда. Жюрі складалося з 3-ох членів: професора Сорбонни Генріха Гронжара, професора університе ту в Бордо Жоржа Люсіяні та про фесора Інституту живих східних мов у Парижі — Марії Шерер. Цей день був закінченням мо єї трирічної праці над поезією мого батька, Михайла Драй-Хма ри, поета київської неоклясичної групи, до якої також належали Микола Зеров, Петро Филипович, Максим Рильський та Освальд Бургардт (Юрій Клен). Цього погожого ранку в Пари жі я пригадувала свої дитячі ро ки в Києві, обличчя ласкавого батька, його трагічний арешт у 1935 p., а потім листи його з ка торги на далекій Колимі та його жахливу смерть у січні 1939 р. Під час війни моя мати і я з нею мусіли покинути рідний Київ, і мої студії в різних країнах (Пра га, Мюнхен, Брюсель, Ню Йорк) були пов’язані з нашим еміграцій ним життям. Глибоке зацікавлення поезією Михайла Драй-Хмари виникло в мене, коли я вчилася на слов’ян ському відділі Колумбійського уні верситету. Там я, під керівництвом проф. Кларенса Маннінґа, напи сала есей англійською мовою про мого батька, за який дістала сту пінь магістра в 1956 р. Закриття того ж самого року українського відділу в Колумбійському універ ситеті перервало мої дальші сту дії на роки. Пізніше мій есей “A U krainian P oet in th e Soviet U nion” дру кувався частинами в “U krainian Q u arterly ” протягом 1957-59 pp. У 1959 p. видавництво „Свобода" видало мій есей книжечкою з пе редмовою відомого ірляндського поета Падрайка Колума, який був моїм професором англійської лі тератури в Колумбійському уні верситеті. В першій половині 50-тих pp. англійський відділ в Колумбій ському університеті був, можливо, найцікавішим у цілій Америці. Крім проф. Колума, що провадив семінар про Джемса Джойса, (йо го особистого друга), викладала тоді ж англійську літературу з властивою їй дотепністю Марія Колум, дружина Падрайка Колу ма. В цей самий час я прослухала курс про Шекспіра у проф. Мар ка Ван Дорена, автора блискучих есеїв про цього генія епохи Єлиса- вети. Родина Колумів іноді запрошу вала деяких студентів до свого по мешкання, де відбувалися цікаві дискусії на літературні теми. Па м’ятаю, мені там довелися читати власний вірш у стилі Г. С. Еліота, написаний для курсу професора Колума. Падрайк та Марія Колум висо ко цінили поезію Михайла Драй- Хмари. Ірляндський поет порівну- вав групу київських „неокляси- ків“ із знаменитою ірляндською групою того ж часу, до якої на лежали, крім Падрайка Колума, ще Джеме Джойс, Бернард Шов та інші. У 1964 р. мого чоловіка (амери канця й юриста за фахом) тимча сово відряджено до Франції. Наш переїзд до Парижу був для мене приємною несподіванкою. Мій батько мріяв усе життя побувати Д-р Оксана Ашер Mrs. Oksana A sher got her Ph.D. at the Sorbonne в Парижі, але це не здійснилось. Він захоплювався французькою поезією, й охоче перекладав на українську мову французьких по етів. Деякі з цих поетів ще жили в Парижі в 1964-67 pp., як на приклад Шарль Вільдрак і Жюль Ромен. Ще в 1929 p., захищаючи свій сонет „Лебеді" від нападів совєт- ської критики, Драй-Хмара зга дував групу французьких поетів „Абатства", яким він присвятив цього сонета. Фундатором „Абат ства" був Шарль Вільдрак. Цей відомий французький поет, про заїк і драматург взяв теплу участь у моїй праці над дисертацією і поміг перекласти на французьку мову багато поезій Драй-Хмари. У жовтні 1967 р. у французькому літературному журналі Le C erf V olant була надрукована його прекрасна адаптація (переклад) Драй-Хмарівських „Лебедів". Мо лодий талановитий поет Хрістіян Бернард (друг Вільдрака) дав ці лу низку переспівів поезій Драй- Хмари на французьку мову, а це дуже прикрасило мою працю. Головна частина цієї праці була присвячена поезії Драй-Хмари та аналізі його поетичної техніки, те матики, мови, стилю, метрики та перекладів. Між останніми я ана лізувала деякі переклади з Жюла Ромена, які я мала змогу йому особисто прочитати в його ка бінеті. Академік, письменник і по НА'ШЕ ЖИТТЯ — БЕРЕЗЕНЬ, 1968 9
Page load link
Go to Top