Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Трудна ситуація Це було таке собі прийняття у м оїх приятелів. Ні мале, ні велике! Кілька надцять осіб, багато молоді. Мою увагу звернула гарна, струнка дів чина, як показалося — дочка м оїх знайомих. Вона прийшла на прийнят тя в товаристві... американця. М олодь прийняла його звичайно, б е з зд и в у вання, старші мовчазно, мама дівчини з сумним виразом лиця. А потім ми старші розговорилися. Дівчина по університеті, приготов ляється до докторату. Гарна, мила, струнка, елегантно одягнена, навіть дуж е модно у майже „міні“. Мама р озказує. Поки ще була в школі, в Пласті, мала своє товариство, хлопців та дівчат. На університеті, очевидно, всі товариші американці. Вона з ними товаришувала, але това риських відносин не піддержувала. Ми ї ї так виховали, що тільки свої, українці, для тебе товариство і тільки між своїми треба тобі шукати пари. Американці крутяться, відпровадж у ють, але ні на танці вона з ними не йде, ні на прийняття не ходить. А на ші? Наші на н еї не звертають наймен шої уваги. Не маю поняття чому — каже мама. Вправді раз хтось мені сказав, що не люблять вчених жінок! А американці питаються: — Щ о таке мають ті твої українці, що ти нас не хочеш ? Покажи нам хоч одного, які вони? А тут минули роки, вже скінчила університет, приготовляється до док торату. І от тепер ця приязнь. Хлоп цеві нічого не можна закинути, крім того, що не наш, не українець. Годі ж дівчині б ез ніякого товариша-хлопця жити, а цього вона любить. Вкінці вровадила його у своє товариство. 1 тоді почалося. Одні за — другі проти. А що мені казати? Не м ож у ж я їй гось значно більшого. Вони на дають міру справам, що ними жи вемо й вони кажуть нам подумати, чи не йдемо шляхом найменшого опору. І нам треба продумати, яку прийняли ми життєву поставу. Чи тільки бути — чи жити! О. К. світу зав’язувати. М ож е він до нас пристане? Сама не знаю , що думати. Вийшла я з прийняття... і думаю... і нічого не придумаю. Чому ж то наші хлопці такої чар-дівчини не зауваж и ли, це одне. А якщо не зауважили, то що їй робити. Взагалі зам іж не йти? Очевидно, можна і не йти, але якщо для цього є всі дані, бо ж вона не з тих науковців, що то в совиних оку лярах за книгами та ретортами сидять і в спідниці по кістки ходять. Звичай на, мила дівчина, а властиво надзви чайно мила дівчина. М оже хтось з читачів, або й з р е дакції на це питання відповість? Тут у ж е писалося про мішані подруж ж я. Допомож іть р озв’язати таку трудну ситуацію. Ірина Коваль НОВІ к н и ж к и Марія Дейко: РІДНИЙ КРАЙ — читанка для третього року нав чання та ЄВШАН ЗІЛЛЯ — читан ка для четвертого року навчання, Видавництво Спілки Українських Учителів Виховників у В. Брита нії. Це підручники з мовними та граматичними вправами та укра їнсько-англійським словником. Ре дактор мови Дм. Чуб. Обкладинка Л. Денисенка. Малюнки А. Кон- стантін. Схвалено Українською Центральною Шкільною Радою Австралії та Управою Спілки У- країнських Учителів і Виховників Великої Британії для вжитку в Рідній Школі. Михайло Коцюбинський: Ялин ка, В-во Дніпрова Хвиля, Мюнхен, 1968. M ychajlo K ociub yn sky j: D er T annenbaum . Переклала й видала Анна Галя Горбач. Видання: Українсько-ні мецькі тексти ч. 1. Як це вияснено у передмові, це видання започатковує низку по дібних двомовних німецько-укра їнських текстів, як допомогу при самовивчанні для тих, хто вже має вступні знання з української мо ви. КУЗНЯ ЮНИХ ДУШ. 10-річчя курсів українознавства ім. Юрія Липи. Видання Комітету Батьків у Торонті в 1966 р. На зміст складається 7 статтей починаючи від нарису про па трона школи Юрія Липу, аж до нарисів з історії школи, кінчаючи на гуморесці, яка погідним акцен том завершує книжечку. Друга подібна, хоч дещо інакше оформ лена книжка це: 15 років Рідної Школі в Дітрой ті, 1950-1965. Накладом Товари ства Рідна Школа — Дітройт, 1965 p., яка містить ряд статтей та документальних знимок, що представляють історію постання та розвитку школи. Ю. С. ВІСТІ КОНВЕНЦІЙНОГО КОМІТЕТУ В ж е наближається час зголош ень делегаток на XV. Конвенцію СУА. Сподіємось, що Відділи будуть ста ратися вислати приналежне їм число представниць, себто одну делегатку від 25 членів. Конвенцію СУА, що вперше відбувається в середущ ій А- мериці, повинно вшанувати якнай більше число делегаток. Формулярі зголош ень у ж е розіслано Відділам. Один примірник зголошення слід на діслати д о Централі СУА, а другий привезе з собою делегатка на Кон венцію. * Делегатки, щ о призначені на XV. Конвенцію СУА, повинні замовити с о б і готелеві кімнати в готелі, де від буватиметься Конвенція. В тій цілі розіслано формулярі на замовлення, що їх делегатки відішлють прямо до готелю Конрад-Гілтон у Шикаґо. * Прохаємо приспішити надіслання матеріялу для Конвенційної Книжки. Окружні Ради чи Відділи можуть вмі стити світлину або привіт, список членок. Останнім реченцем надіслан ня такого матеріялу є 15. травня 1968. * Формулярі для збирання оголошень засоблені в посвідку, щ о вміщена на долині аркуша. Прохаємо Окружні Ради й Відділи СУА користати з тієї посвідки, відтинати ї ї від формуляра та передавати замовцеві. Інакше ця робота спадає на Конвенційний К о мітет. ГОЛОВА КОНВЕНЦІЙНОГО КОМІТЕТУ 4 НАШЕ ЖИТТЯ — БЕРЕЗЕНЬ, 1968 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
