Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Нова докторська прац я ет, він схвалив детальність цієї аналізи. Дисертація містить у собі ще 4 короткі розділи: 1) Вступ, 2) Українські ,,неоклясики“, 3) Біо графічний нарис, 4) Драй-Хмара та українська радянська літера тура. В останньому я цитую у- ривки з щоденника поета, які вра зили членів Жюрі своєю великою сміливістю, бо Драй-Хмара в умо вах дійсности 30-тих pp. не по боявся писати правду. Розділові, що закінчував дисертацію, я дала як заголовок рядок із сонету „Ле беді": „Ґроно п’ятірне нездоланих співців". По успішному захисті моєї ди сертації на Сорбонні мені надано учений ступінь доктора слов’ян ських літератур. Оксана Ашер ДУМКИ НАД ДОМОВИНОЮ (Докінчення зі ст. 5) ченко, Дмитро Донцов, Левко Юркевич, чоловік Марії Павлів- ної і багато інших. Але жінок то ді не було. Олена Доброграєва заїздила до Галичини далеко скор ше і перебувала скорше на студі ях Настя Грінченко, та революці онерка Катря Лозенко. А в 1914 р. Маруся Юркевич (ми не кли кали її Марія Павлівна, не було в нас, галичанок, такої „моди"), була тоді одинокою з Придніпрян- щини. Мені припав тоді обов’язок, зазнайомлювати Марусю Юркевич з особливостями Львова, а згада ного дня з походом Соколів і Сі чей. Національна свідомість про являлася на Приддніпрянській У- країні в затишках родинних до мів. Друк українського слова там був обмежений так само як пуб- личні маніфестації і походи. Тому похід Соколів і Січей вулицями Львова та дефіляда і вправи на площі Сокола-Батька, так вплину ли на Марусю Юркевич, що вона не чулася з захоплення. Як нині пригадую захоплене обличчя мо лодої чорнявої жінки з бистрим поглядом очей, що з великою ра дістю невпинно била браво та кли кала „слава", „слава". Мабуть че рез ту першу незабутню зустріч Маруся Юркевич стала для мене людиною, що на все залишається в пам’яті, людиною що її не мож на забути, не можна не цікавитись її життєвим шляхом, Олена Залізняк Досліди над творчістю Ольги Коби- лянської знаходять усе нових послі довників. І так мґр. Олександра Ко пач вибрала собі за тему своєї док торської праці „Мово-стиль у творах Ольги Кобилянської" і в цьому творі (поверх 300 машинописних сторінок) докладно розглянула цю сторінку її творчости. Варто згадати тепер, що й на рідних землях ця ділянка притя гає дослідників. У „Радянському Лі тературознавстві", ч. З, 1967 М. М. Ра- децька помістила статтю на тему „О. Кобилянська — майстер поетичної деталі". Олександра Копач походить із Го- роденки, де вона народилась у сім’ї Яворських. По закінченні гімназії сту діювала славістику в Краківському університеті. Свою магістерську пра цю на тему покутського говору Горо- денщини вона писала у проф. І. Зі- линського. Вчителювала вона в рідній Горо- денці, а потім на Підляшші, де впер ше зустрілась із цією віткою нашого народу. Пізніша велика мандрівка за вела її до Канади і вона в 1950 році дала почин до засновання перших се- редньошкільних Курсів Українознав ства ім. Г. Сковороди в Торонто. Сот ні молодих людей вона навчила розу міти й любити українську літературу. В цій суботній школі вона працює й дотепер, а крім того навчає україн ської мови в Колегії св. Василія Ве ликого. Дня 6. жовтня 1967 р. Олександра Копач осягнула ступінь доктора укра їністики в Оттавському університеті. При обороні тези, крім проф. К. Біди, були присутні проф. Я. Б. Рудниць- кий і проф. Плетньов. У своїй праці д-р Олександра Копач основно опра цювала цю сторінку творчости нашої письменниці і стала знавцем її. Вітаємо нашу жінку-літературознав- ця з новим осягом! Новинки з Ц ентралі Дня 29. лютого 1968 р. відбу лась у Ню Йорку нарада Управи СУА з представницями екзильних жіночих організацій Східньої Єв ропи. Темою наради було обгово рення акцій в обороні жінки в ро дини, що їх слід було б розвинути в Міжнародньому Році Прав Лю дини. Прибули представниці чесь ких, польських, румунських, бал тійських і вірменських жіночих ор ганізацій. Удалось накреслити плян спільних заходів. Нараду провадила п-ні Стефанія Пушкар, голова СУА. Окрім неї були при сутні — п-ні Ірина Падох, містого лова, п-ні Марія Душник, рефе рентка зв"язків. СФУЖО репре зентувала п-ні Олена Процюк, ре ферентка зв’язків. ** * Дня 17. лютого ц.р. п-ні Сте фанія Пушкар, голова СУА, зу стрілась у Ню Йорку з п-ні Мил- дред Раббинс, головою Нац. Ра ди Жінок Америки. Ціллю зустрі чі була нарада над завданням ре- ферентури міграції, що її очо лює п-ні Пушкар у Нац. Раді Жі нок. Обговорено також вибір ви датної жінки кожної організації, що належить до Нац. Ради Жінок Америки. * Дня 11. лютого ц.р. відбулась у Ню Йорку нарада Культ. Освіт ньої Комісія СУА під проводом п-ні Наталі Чапленко, культ.-о- світньої референтки. Відчитано праці Різдвяного циклю, а саме „Приготування до Різдва" (п-ні Н. Хоманчук), „Колядки" (п-ні О. Тарнавська) і „Різдвяні страви (п-ні Н. Чапленко). У нараді взя ли участь культ.-освітні референт ки двох округ і деяких Відділів. 10 НАШЕ ЖИТТЯ — БЕРЕЗЕНЬ, 1968 Д-р Олександра Копач Mrs. A lexandra Kopach got h er Ph.D. at the U niversity of O ttawa Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
