Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Обрядове печиво Химерна людська вдача — те, що сьогодні зацікавлює і притя гає, завтра вже байдуже й .при забуте. Але те хотіння чогось ін шого, нового — здорове й при родне. Без нього не було би спроб і шукань, неможливий був би поступ. Та водночас в люд ській підсвідомості діє друга струя: потреба видимих символів всього, що суттєве й основне, що певне й незмінне. Чогось, що впевняло би людину, ЩО' вена не принагідний відламок хвилевої химери, але суттєва частина чо гось суцільного, якогось повното історичного' процесу. Що вона хоч і 'невеликий, але визрілим шматок чогось великого, відвіч- кото. Зберігання обрядів і тради цій це власне вияв отієї гли- б СіКО - людської потреби. Цим і пояснюється факт, що ноша молодь так несподівано- за хопилася обрядовим ПЕЧИВОМ і почала відводити йому почесне, належне місце на своїх весільних столах, яке вже почав був зай мати не тільки чужий, але «куди правди діти — дешево-ша'бльоно- вий триповерховий торт. Що вона з любов’ю почала .вносити' його В СВОЇ іНОВ'і ДОМІВКИ, ЯК символ благословення та оригінальну де корацію. Щоб -піддержати- цей по зитивний почин і дати відповідь численним запитам, редакція звер нулася за інформаціями до п-ні А. Микас в Ст. Полі, що для цієї справи особливо прислужилася. Привітливим погляд добрих, си ніх очей розяснює втомлене жит тям обличчя, але розмова спершу не в’яжеться. Як «едосукаїна: нит ка, вона -вривається тут то там та спотикаються на вузлах здержано- сті й зніяковіння. В своїй скром ності, п-ні Анастазія не думає, що вона має щось цікавого роз казати, що! зуміє це зробити. Але її власно внутрішнє тепло- скоро промощує стежку до спільних за цікавлень. Запити помагають ви ринати образам минулого, відпо віді стають щораз більш оживле ні, вичерпні й так непомітно по ринаємо в світ предковічного й непрсмиїнаючого, якому на ім’я — традиція. Весняні хороводи, магічні за- мовлювання, похоронні церемоні- яли й над усім тим, домінуючі своєю гомінкою різноманітністю, весільні обряди. В п-ні Анастазії виразне вичуття етнографії: вона не тільки спостерегла й затямила багато, алеї глибоко зрозуміла йото суть і значення та вміє де тально, точно й захоплено пере дати. Однакові .по сутті та пов’я зані ідеологічною тотожністю на родні обряди, втішаються одначе багатством і різнородністю відмін і питоменностей на- різних землях широікотіросторо'ї України. П-ні Микас походить із Дніпропетров щини й звідтіля принесла вона той не зменшений поділюванням ска,рб народніх звичаїв і тради цій. Її велика заслуга в тому, що вона .не поклала їх нагробними камсінями на споминах минулого, як це, на жаль, зробила більшість із нас, а зуміла зберегти їх діючи ми й живими. От взяти б тільки те, що на даний мент цікавить нас найбіль ше: обрядове печиво. Почалося воно таїк: коли влаштовували ви ставку народнього мистецтва, во на спекла й виставила декілька зразків його. Хай, мовляв, люди пригадають, як то воно' у нас во дилося. Виставлені зразки звер нули увагу своєю оригінальністю й при влаштовуванні дальших ви ставок впорядники почали зверта тися за ними до неї. Своєю рідні- стю вони викликали відзев навіть у збайдужілих серцях і зацікави ли чужинних відвідувачів. Вихова на на чужині, й здавалося інертна до рідного молодь, дуже живо за- реаґувалаї на ці символи рідної традиції й забажала впровадити їх у своє життя. Музеї почали звер гатися й со-бі за зразками, так і різні організації. Пані Анастазія проклала нову дорогу старті символам до людських сердець. Вона радо ділиться — словом і ділом — із зацікавленими. її материнські спрацьовані руки ра дісно й вміло- привертають до життя те, що починало вже при падати пилом байдужости й за буття. Намагаючись передати її вказівки й поради, моє перо по скрипуючи підбігає навздогін сло вам її розповіді. Та все таки всти гаю вловити те найсуттєвіше, а в імені читачок передаю пані Ана стазії щире ,,Спасибі“ і „Щасть Боже“ в дальшому. Роди весільного печива: 1. Коровай -— це найбільше розміром і головне по своєму зна ченні весільне печиво. За малими виїмками, воно' зустрічається по всій Україні, а тому має багато різних видів і форм. Це репрезен тативне печиво роду молодої. До держуючись спеціальних обрядів, його печуть виключно жінки того роду в домі її батьків. В час ве сілля він стоїть на почесному мі сці на весільному столі, прибра ний квітами, барвінком та- стріч ками. Інколи в нього встромля- Весіїльне печиво „дивень“ A Ukrainian wedding cake “Dyven”. НАШЕ ЖИТТЯ — ЧЕРВЕНЬ, 1965 7 П-ні Анастазія Микас із Ст. Полу, знавець і майстер весільного печива Mrs. Anastasia Mykas of St. Paul, Minn., who is renowned for her au thentic Ukrainian wedding cakes and pastries.
Page load link
Go to Top