Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
РІК XXII ЧЕРВЕНЬ, 1965 Ч. 6 Марта Тарнавська Слово про ПОЛК ІЛЮЗІЙ Княжа юнь готувала полки до походу, до змагу, щ об добути із щ астя 'ріки еліксіру наснаги. Піднялися баж ань прапори: це ж бо кликали сурми •військо мрій до великої гри, до ріш ального штурму. Мов дзеркала, надії щити, Повні візій ш оломи; чи ж можливо таким не прийти у троф еях додом у? Опанцирені вірою йшли лави радости й сили, та вже сумніви — правди посли — сонце їм заступили. •Коли фатуму захватом лиць городили дорогу, віщ ував уже гавкіт лисиць про чужу перемогу. Перший бій полонив, мов вино, поривання гарячі, і вступив в золоте стремено дух довіри й удачі, і мостили в майбутнє мости мрій ясних оксамитом по печалях душ евних пустинь, понад розпач укриту, і здавалось, щ о стелиться шлях до землі за горою, що засохне 'вже кров на мечах переможного бою, — але зорі криваві ізнов викликали на мужність, і гриміло залізо голов од 'мечів харалужних. Впали стріли кривавим дощ ем гіркоти життьової і розбила ілюзії 'вщент смертю значена зброя. Все залила орда-самота, нездоланна стихія; тільки біль, тільки спогад остав з поривань тих, з тих мріянь. Повернулись з походу посли без трію мфу, без крику: на черлених щ итах принесли тільки , тугу велику. . і ;959 Молитва На англомовній сторінці цього числа жур налу друкується вірш, присланий підпільною поштою з совєтського концентраційного табору. Постав він трагічного 1953 року, а авторками його є чотири засланки — литовські дівчата. Пе рекладений з литовського на сім чужих мов, цей Е<ірш в американському виданні має передмову Його Еміненції Кардинала Річарда Кушінґа. Різні видання цього вірша є на Світовій Виставі в Ню Йорку у Ватиканському Павільйоні. П’ятьстрічковий вірш має форму молитви до Бога людей, що їхню силу випиває кожен день, що їхні почування завмерли, серця придавлені Вони просять небеса дати їм уміння й скілу пе ре тривати переслідування і ненависть, охоронити їх від крайньої нужди, тієї, що веде до злочину й спинює розвиток духового життя. Та вони моляться не лиш за себе. І не лиш за своїх несправедливих суддів, імовірно' спри чини иж і в їхніх страждань, але моляться за свій нарід і за свою країну. „Заховай народу нашого чистого духа, що може промінювати й сіяти, наче палаюча зоря. О, Пане, Я прошу Тебе За тривкий спокій для моєї розіп’ятої країни і для цілого змученого світу". Такі молитви пливуть певно не з одного зму ченого серця в’язня і не одного вечора на тю ремній постелі сибірських., таборів. Ця молитва нагадує нам долю мільйонів наших сестер і братів у безчисленних тюрмах Росії. І сестри-українки писали нам листа з. Мордовії. І в них на першому пляні була не їхня особиста доля, не зломане молоде життя, але їхня поневолена Батьківщина. У свідомості посвяти й терпінь за ніо ' ї , благали українські дівчата земляків на чужині викори стати цінний час, вчитися у чужих і допомогти вибороти волю України. Чи спільнота долі поневолених народів не повинна ; породити спільносте змагань у межах можливої співдії жіноцтва цих народів на емі грації?
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
