Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Ганна механічна перегортала картки розложе- них поруч журналів, але панорама за вікнами пере вищувала красою найма-йстерніші світлини. Але ко роткої перерви їй так і не довелося довести спо кійно до кінця. Її несподівано в із вали на відділ, куди привезено свіжий транспорт хворих, що ви магали швидкої допомоги. — Вибачте мені, - — виправдувався черговий лікар, — але, як бачите, в неділю мене залишають майже самого на цілий поверх. А тут ще ці несподі вані жертви катастрофи . . . Будь ласка, заопікуй теся тими, що їх привезли з хірургічного відділу . . . Кароокий погляд добродушного „сетера" зі сковзнувши по всій Ганниній постаті. — Ви сьогодні свіжі, як ромашка. — Не думаєте, що це надто великодушно на початок? — Ганна засміялася коротко. Доктор Смит підійшов ближче, щоб розпро стувати складку на Ганниному комірці. — Між іншим, чиї ви одружені, Ганно, про бачте, доктор Заго . . . — Невже ви ще не навчилися вимовляти моє прізвище ? Ганна підійшла до стола з картотекою. — Де примістити цих з катастрофи? — На правому крилі аж до кінця коридору. До речі, Ганно, чи це правда, що ви сьогодні остан ній день у нашому шпиталі? Де влаштовуєтеся на роботу? — Покищо буду спеціялізуватися в своїй ділянці. — Припускаю, що ви не почували себе по гано в нас? — Ніщо не давало мені причини бути, неза- дов оленою. — Не забудьте пригадати медсестрі, щоб при готовила вам морфіну до впорскування на всякий випадок. Трансфузії крови, мабуть, не буде треба. Забравши потрібне приладдя, Ганна почала си стематичний огляд призначених їй пацієнтів. Дехто з хворих ще не прокинувся з наркози, і Ганна по верталася туди по кілька разів. Залишилося ще півгодини до закінчення її робітного дня, коли вона зайшла в останню кімнату. Хворий лежав па нів оберне ний у сторону вікна. - - Добридень! Як почуваєтеся? — Ганна при вітала його' загальноприйнятою тут формою по здоровлення. Хворий повернув голову. Із поблідлого обличчя на Га.нну дивилися див,но знайомі їй очі. Коли й де вона вже їх бачила? Кілька коротких хвилин Ганна шукала в своїй пам’яті. - Добридонь . . . Ганно! Я не помиляюся це справді ви . .. — Ах, отче . . . Невже? . . Вражена неймовірною ж сподіванкою Ганна не могла найти більше слів. Навіть звичайні конвенан- си висковзнулися їй із пам’яті. Вона підійшла ближче. По обличчі о. О’Браєна промайнуло сяйво усмішки. — Так ви заховались аж тут... Я ніколи не припускав, що ви по професії — лікарка. Чому ви так пильно оберігали свою таємницю? — Тоді я ще не була лікаркою . . . Маскою діловости Ганна намагалася прикрити своє розгублення. Завченим рухом вона наложила на вуха слухавки стетоскопа, щоб перевірити серце хворого й легко відгорнула берег накривала. У цій самій хвилині її все тійо> шарпнулося, немов від го строго болю або від наглого доторку електричного струму: на грудях о. О’Браена лежали, наче два товсті оберемки, обмотані щільно марлею обрубки його рук. Ганна припала чолом до краю ліжка. Вона ледве стримала окрик, що виривався їй з горла. Час нечутно пропливав над нею, не закресливши навіть крилом її розпеченої с в ідо мости. Коли вона вже настільки володіла собою, щоб знов поглянути на о. О’Браєна, вона тільки тепер помітила, як змінилося його обличчя. Власне в са мих рисах не було’ змін: те саме сильно закроєне підборіддя і темні, з мідяним відсвітом брови. Але очі потемнішали і дивилися, наче з недоступної далечини. -— Чи вам дуже боляче, отче? . . —- поспитала Ганна майже шепотом. У її голосі не залишилося ніщо з її професійної діловости. НАШЕ ЖИТТЯ — ЧЕРВЕНЬ, І 965 31
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
