Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Поширімо наш круг Стаття Іванни Кучер „Молодь шукає свого' шляху“ в Н. Ж. ч. 2 застановила мене. Вона дуже до бре окреслила шукання нашої мо лоді, в яких справа- рідної мови є тільки одною з точок. Мені зда валося, що дехто з молоді -відгук неться «а цю -статтю, додаючи свої сумніви чи завваги. Але го лову молоді іне чути. Може воно і правильно; адже дискусія роз почата між батьками й виховни- каміи. Це вони хочуть з ’ясувати собі, до якого виховного ідеалу їм іпрямувати. Властиво' треба би тепер роз глянути 8 пунктів, накреслених п-нею Іванною Кучер. Чи ми чле ни української діяспори в першу чергу, чи громадяни нашої краї ни поселення? Як можна розв’я зати проблему двох батькьвщин? Який В П Л И В аіМЄрИіК2іНСЬКОГО світу є корисний? І так можна би по ставити одна за одною тезу, об ґрунтувати її для вжитку нашої молоді. Та це вже зроблено не раз. У школах українознавства., у молодечих організаціях, врешті у нашій пресі це насвітлено так, як ми собі того бажали б. Молодь знає наше наставлення. Але вона не бачить тих усіх справ нашими очима. Вона хоче знайти своє власне становище, свій власний погляд. Звісно, що не завжди ©іін згідний з тією лінією, що її на мітили наші виховники. Частина нашої молоді отверто ставить свої власні тези національного світо гляду. Пригадаймо собі станови ще -Наталки Скочиляс, а>бо Миіро- на Куропася. А велика, далеко більша частина йде по лінії най легшого опору. Це значить — у згаданих 8 пунктах вибирає те, що їй найлегше сприйняти і за своїти. І от тут хочу висловити свою, може й контроверсійну думку. Мені здається, що ми не повинні брати їй того за зле. Дарма, чи ця молода людина почувається в першу чергу американцем, чи во на віддає перевагу американсько му 'світовідчуванню, чи -вона во лодіє укранїською мовою слабо або й зовсім ні. Коли вона відчу ває тягу до своїх, або й іне від чуває її, все одне ми повинні її притягати. Наше громадське і то вариське життя повинно бути та ке зрізничковане, щоб у ньому вмістились -одні, і другі, ї треті. Клич президента Джансона про „велике суспільство" можна б приложити до' нас. Тільки коли вііїн вбачає в ньому здійснення ідеалів Декляраціії Незалежности, то в нас це велике суспільство повинно пригорнути кожну укра їнську людину і надхнути її лю бов’ю до України. Мені зараз скажуть, що таким способом -втратимо' іншу молодь. Коли в нас іне буде виховного ідеалу молодого українця, до яко го мій повинні твердо змагати, то не буде В Hdc І ТІІЄЇ кількости сві домих молодих громадян, що їх маємо тепер. Не перечу, щоі тако го ідеалу справді потрібно. Але чому тратити сотні з-поміж моло ді тільки тому, що вона тому ви ховному ідеалові не відповідає? Адже ми цілком свідомо занедбу- ємо тих, що не володіють україн ською мовою, що живуть серед американської спільноти або що заключили мішане подружжя. Сот ні й тисячі таких молодих людей відходять від нас. І ми спокійно сприймаємо це, дарма- що кожна одиниця наїм дорога і кожен сте- пень прив’язання до України му симо вітати. Інакше залишилось справді з „горсткою вибраних". Може й та ка роз-в’язіка декого вдоволяє, бо на в кількості, а в якості сила! Але чому б нам не поставити це якіане ядро так, щоб воно промі нювало й притягало всі і нші' укра їнські елементи? Це дало б нашій дії в майбутньому далеко ширшу базу. Ольга Мороз В ГОСТЯХ У ЛИТОВСЬКОГО ЖІНОЦТВА Дня І. і 2. травня 1965 відбулась у Ню Й орку Конвенція Федерації Литов ських Ж іночих Клюбів. Це вперше сталося, що Союз Українок Америки запрошено, як гостя, і як представниці СУА прибули — п-ні Олена Лотоцька, голева Централі СУА, п-ні Марія Душ ник, орг. референтка Гол. Управи та п-ні Колянковська, імпрезова рефе рентка Окр. Ради СУА. Федерація Литовських Ж іночих Юио- бів постала в 1947 р. в Европі. її ство рили жінки-втікачі з-поза залізної за слони. ЇЇ метою е — об’єднати всіх литовських жінок у вільному світі, бо ротись за справу свободи Литви, збе регти й передати молодому поколінню литовську культурну спадщину, допо магати потребуючим, особливо тим поза залізною заслоною. Умовили створення Федерації та її мета — нам близькі й зрозумілі. Тому з зацікавленням розглядаємо список Клюбів у програмовій книжці, склад управи та поодинокі звідомлення. Де в’ять Клюбів знаходиться в ЗДА, три в Німеччині, один у Канаді, о дин в Іта лії, один у Колюмбії. Поодинокі пред ставниці живуть у Бразилії, Аргентині й Венезуелі. Цим усім завідує Управа Федерації з осідком у ЗДА. їх голо вою є п-ні Ліґія Бєлюкас, яка гуртує біля себе Екзекутиву. Поодинокі член ки Управи живуть розкинено у віль ному світі і вдержують листовний контакт. Литовська Федерація Ж інок нале жить до Федерації Балтійського Ж і ноцтва, де по черзі головую ть пред ставниці всіх трьох народів. Окрім того є членом Ген. Федерації Жіночих Клюбів у ЗДА, де використовує кож ну нагоду, щоб підкреслити боротьбу Литви за свободу. Треба тут пригада ти внесок, щ о його поставила в поро зумінні з ними п-ні О. Лотоцька на Конвенції Ген. Федерації Жін. Клюбів у 1964 р. в Атлянтик Ситі. Йшлося про поширення радіопередач Вільної Ев- ропи на поневолені країни. Українські гості з подивом прослу хали звітів. Кількісно невелика емігра ція зуміла себе добре зорганізувати і поставити. Це й підкреслила п-ні Оле на Лотоцька, коли її запрошено до слова. ЧИ ВИ ПРИЄДНАЛИ В ЦЬОМУ РОЦІ ОДНУ ПЕРЕДПЛАТНИЦЮ? 2 НАШЕ ЖИТТЯ — ЧЕРВЕНЬ, 1965 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top