Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Обрядове печиво Химерна людська вдача — те, що сьогодні зацікавлює і притя гає, завтра вже байдуже й .при забуте. Але те хотіння чогось ін шого, нового — здорове й при родне. Без нього не було би спроб і шукань, неможливий був би поступ. Та водночас в люд ській підсвідомості діє друга струя: потреба видимих символів всього, що суттєве й основне, що певне й незмінне. Чогось, що впевняло би людину, ЩО' вена не принагідний відламок хвилевої химери, але суттєва частина чо гось суцільного, якогось повното історичного' процесу. Що вона хоч і 'невеликий, але визрілим шматок чогось великого, відвіч- кото. Зберігання обрядів і тради цій це власне вияв отієї гли- б СіКО - людської потреби. Цим і пояснюється факт, що ноша молодь так несподівано- за хопилася обрядовим ПЕЧИВОМ і почала відводити йому почесне, належне місце на своїх весільних столах, яке вже почав був зай мати не тільки чужий, але «куди правди діти — дешево-ша'бльоно- вий триповерховий торт. Що вона з любов’ю почала .вносити' його В СВОЇ іНОВ'і ДОМІВКИ, ЯК символ благословення та оригінальну де корацію. Щоб -піддержати- цей по зитивний почин і дати відповідь численним запитам, редакція звер нулася за інформаціями до п-ні А. Микас в Ст. Полі, що для цієї справи особливо прислужилася. Привітливим погляд добрих, си ніх очей розяснює втомлене жит тям обличчя, але розмова спершу не в’яжеться. Як «едосукаїна: нит ка, вона -вривається тут то там та спотикаються на вузлах здержано- сті й зніяковіння. В своїй скром ності, п-ні Анастазія не думає, що вона має щось цікавого роз казати, що! зуміє це зробити. Але її власно внутрішнє тепло- скоро промощує стежку до спільних за цікавлень. Запити помагають ви ринати образам минулого, відпо віді стають щораз більш оживле ні, вичерпні й так непомітно по ринаємо в світ предковічного й непрсмиїнаючого, якому на ім’я — традиція. Весняні хороводи, магічні за- мовлювання, похоронні церемоні- яли й над усім тим, домінуючі своєю гомінкою різноманітністю, весільні обряди. В п-ні Анастазії виразне вичуття етнографії: вона не тільки спостерегла й затямила багато, алеї глибоко зрозуміла йото суть і значення та вміє де тально, точно й захоплено пере дати. Однакові .по сутті та пов’я зані ідеологічною тотожністю на родні обряди, втішаються одначе багатством і різнородністю відмін і питоменностей на- різних землях широікотіросторо'ї України. П-ні Микас походить із Дніпропетров щини й звідтіля принесла вона той не зменшений поділюванням ска,рб народніх звичаїв і тради цій. Її велика заслуга в тому, що вона .не поклала їх нагробними камсінями на споминах минулого, як це, на жаль, зробила більшість із нас, а зуміла зберегти їх діючи ми й живими. От взяти б тільки те, що на даний мент цікавить нас найбіль ше: обрядове печиво. Почалося воно таїк: коли влаштовували ви ставку народнього мистецтва, во на спекла й виставила декілька зразків його. Хай, мовляв, люди пригадають, як то воно' у нас во дилося. Виставлені зразки звер нули увагу своєю оригінальністю й при влаштовуванні дальших ви ставок впорядники почали зверта тися за ними до неї. Своєю рідні- стю вони викликали відзев навіть у збайдужілих серцях і зацікави ли чужинних відвідувачів. Вихова на на чужині, й здавалося інертна до рідного молодь, дуже живо за- реаґувалаї на ці символи рідної традиції й забажала впровадити їх у своє життя. Музеї почали звер гатися й со-бі за зразками, так і різні організації. Пані Анастазія проклала нову дорогу старті символам до людських сердець. Вона радо ділиться — словом і ділом — із зацікавленими. її материнські спрацьовані руки ра дісно й вміло- привертають до життя те, що починало вже при падати пилом байдужости й за буття. Намагаючись передати її вказівки й поради, моє перо по скрипуючи підбігає навздогін сло вам її розповіді. Та все таки всти гаю вловити те найсуттєвіше, а в імені читачок передаю пані Ана стазії щире ,,Спасибі“ і „Щасть Боже“ в дальшому. Роди весільного печива: 1. Коровай -— це найбільше розміром і головне по своєму зна ченні весільне печиво. За малими виїмками, воно' зустрічається по всій Україні, а тому має багато різних видів і форм. Це репрезен тативне печиво роду молодої. До держуючись спеціальних обрядів, його печуть виключно жінки того роду в домі її батьків. В час ве сілля він стоїть на почесному мі сці на весільному столі, прибра ний квітами, барвінком та- стріч ками. Інколи в нього встромля- Весіїльне печиво „дивень“ A Ukrainian wedding cake “Dyven”. НАШЕ ЖИТТЯ — ЧЕРВЕНЬ, 1965 7 П-ні Анастазія Микас із Ст. Полу, знавець і майстер весільного печива Mrs. Anastasia Mykas of St. Paul, Minn., who is renowned for her au thentic Ukrainian wedding cakes and pastries.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
