Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
РІК XXII ЧЕРВЕНЬ, 1965 Ч. 6 Марта Тарнавська Слово про ПОЛК ІЛЮЗІЙ Княжа юнь готувала полки до походу, до змагу, щ об добути із щ астя 'ріки еліксіру наснаги. Піднялися баж ань прапори: це ж бо кликали сурми •військо мрій до великої гри, до ріш ального штурму. Мов дзеркала, надії щити, Повні візій ш оломи; чи ж можливо таким не прийти у троф еях додом у? Опанцирені вірою йшли лави радости й сили, та вже сумніви — правди посли — сонце їм заступили. •Коли фатуму захватом лиць городили дорогу, віщ ував уже гавкіт лисиць про чужу перемогу. Перший бій полонив, мов вино, поривання гарячі, і вступив в золоте стремено дух довіри й удачі, і мостили в майбутнє мости мрій ясних оксамитом по печалях душ евних пустинь, понад розпач укриту, і здавалось, щ о стелиться шлях до землі за горою, що засохне 'вже кров на мечах переможного бою, — але зорі криваві ізнов викликали на мужність, і гриміло залізо голов од 'мечів харалужних. Впали стріли кривавим дощ ем гіркоти життьової і розбила ілюзії 'вщент смертю значена зброя. Все залила орда-самота, нездоланна стихія; тільки біль, тільки спогад остав з поривань тих, з тих мріянь. Повернулись з походу посли без трію мфу, без крику: на черлених щ итах принесли тільки , тугу велику. . і ;959 Молитва На англомовній сторінці цього числа жур налу друкується вірш, присланий підпільною поштою з совєтського концентраційного табору. Постав він трагічного 1953 року, а авторками його є чотири засланки — литовські дівчата. Пе рекладений з литовського на сім чужих мов, цей Е<ірш в американському виданні має передмову Його Еміненції Кардинала Річарда Кушінґа. Різні видання цього вірша є на Світовій Виставі в Ню Йорку у Ватиканському Павільйоні. П’ятьстрічковий вірш має форму молитви до Бога людей, що їхню силу випиває кожен день, що їхні почування завмерли, серця придавлені Вони просять небеса дати їм уміння й скілу пе ре тривати переслідування і ненависть, охоронити їх від крайньої нужди, тієї, що веде до злочину й спинює розвиток духового життя. Та вони моляться не лиш за себе. І не лиш за своїх несправедливих суддів, імовірно' спри чини иж і в їхніх страждань, але моляться за свій нарід і за свою країну. „Заховай народу нашого чистого духа, що може промінювати й сіяти, наче палаюча зоря. О, Пане, Я прошу Тебе За тривкий спокій для моєї розіп’ятої країни і для цілого змученого світу". Такі молитви пливуть певно не з одного зму ченого серця в’язня і не одного вечора на тю ремній постелі сибірських., таборів. Ця молитва нагадує нам долю мільйонів наших сестер і братів у безчисленних тюрмах Росії. І сестри-українки писали нам листа з. Мордовії. І в них на першому пляні була не їхня особиста доля, не зломане молоде життя, але їхня поневолена Батьківщина. У свідомості посвяти й терпінь за ніо ' ї , благали українські дівчата земляків на чужині викори стати цінний час, вчитися у чужих і допомогти вибороти волю України. Чи спільнота долі поневолених народів не повинна ; породити спільносте змагань у межах можливої співдії жіноцтва цих народів на емі грації?
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
