Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
РІК XVIII. ГРУДЕНЬ, 1961 ЧИСЛО 11 Марта Тарнавська ПОВОРОТ Мов гість, приходить довгожданий час і, як колись на 'мр і й аеродромі, гарячим серцем я вітаю вас, мої далекі 'рідні незнайомі. І мабуть краще як не буде слів, не треба слів — нехай шумлять каштани. Послухаю, як гомонить Поділ, на камені історії пристану. Піду, щ об у провулків глибині, як метушня буденна вже засне там, шукати мрію, що на серця дні лежить забута, мов стара монета. Піду, щоб їв молитовній самоті зустріти місто це благословенне, куди іплили, невпіймані, мов тінь, думки мої болючі і надхненні, куди — до цих золотоверхих веж, немов мости, такі, як на Дніпрі є, ■вели шляхи із чужини безмеж: гірка печаль і непокірні мрії, звідкіль утомленим мандрівникам вітри нове завзяття приносили. . . . ІНа просторі віків стоїть, мов храм, скарбниця повна чарівної сили. Оддам мій перший, мій !ясний привіт незнаному, а дорогому місту, де у провулках тишина століть, де у святинях мудрість урочиста. Цей чар, що п’янить, мов старе вино, нехай сьогодні і мене напоїть. А місто — наче бачене давно — пригадує, хвилює, непокоїть. 1954 Наше місце Незабаром замкнеться за нами книга одного року. Багато приніс він нам нового. Осяги астро навтів показали шлях у майбутнє, що відкрив пе ред людством зоряні простори. Але глибокий сві- тоглядовий конфлікт, що поділив світ на дві поло вини, тяжить важкою зморою над усім. Серед цих усіх суперечностей, шукаємо ми, українці, у вільному світі, свого місця. Адже й нам Бог дав певне призначення і його ми по винні сповнити. Серед хитань політики, у сутінку здогадів і сподівань вільного світу, ми таки йдемо вперед. Поволі здобуваємо приятелів, знаходимо зрозуміння, виказуємо осяги. Помимо всіх нарі кань і невдач. Те саме відчуваємо в Союзі Українок Аме рики. Шістдесят перший рік, що незабаром закін читься, приніс нам неодне горе, неодну втрату. Відійшли у вічність цінні співробітниці, що теплом свого серця і силою своєї віри клали підвалини під нашу організацію. Вибухали і тліли конфлікти, що їх не все можна було скоро погасити. Велике число українського жіноцтва все ще стоїть осто ронь організації, чи перебуває пасивно в її рядах. Але є багато більше познак, що вливають віру й надію у наші серця. Нові Відділи, що нам прибули, нові ділянки праці, що їх розбудовуємо, нові цінні одиниці, що виросли з-посеред гурта. А над цим височить пам’ятник Лесі Українки, що завдяки жертвенній праці й спаяности Союзянок Клівленду станув у тамошньому Парку Культури. Незабаром сполучить нас за спільним столом велике свято — Різдво Христове. Спершу від святкуємо його в родинному крузі, а потім разом із посестрами-Союзянками. Бо ж усі хочемо вша нувати цей наш обряд Святої Вечері, що його довгими століттями виплекав наш народ. Злучімось ще міцніше в одну велику сім’ю! Подякуймо Божому Дитяткові за все добре, що до тепер зазнали. Серед темряви поганських часів Воно просвітило шлях людству. А й тепер, у добу великих струсів, ще більше потребуємо Його вка зівок і порад. Воно не покине нас! Христос Раждається! НОВА АДРЕСА: OUR LIFE, 4936 N. 13th St., PHILA 41, Pa НАШЕ ЖИТТЯ — ГРУДЕНЬ, 1961. 1
Page load link
Go to Top