Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Болісна втрата Вістка про смерть Олени Гор- динської потрясла членством СУА. Не тільки, що вона прийшла не сподівано і мало хто знав про її коротку й важку недугу. А в дій сності тому, що жива діяльність цієї жінки, її життєвий оптимізм і природний гумор казали всім за бувати про її літа. Не хотілось вірити, не хотілось думати про те, що вона могла б відійти. Олена Гординська походила із священичої сім’ї Бірчаків. Наро дилась 1886 р. у Чолга'нах, а ди тинство своє провела в с. Підбе- реже коло Долини. Там побирала початкову освіту, а до вчитель ської семінарії ходила в Самборі. Нераз розказувала про події й епізоди, що насвітлювали цей для неї щасливий час. В дуже молодому віці вийшла заміж за гімназійного вчителя Я- рослава Гординського. Першим осідком молодого подружжя була Коломия і тут молода Олена по ставила перші кроки у громад ській праці, допомагаючи вбогим гімназійним учням. Скоро подружжя переїхало до Львова. Діти, що ними Господь Бог поблагословив їх, були для неї великим щастям. Але її ма теринське серце не обмежувалось тільки власною родиною. Вона зо грівала своїм теплом і дітей, що жили в неї „на станції", вона ро зуміла біду студентів, що проби вались. А потім сягнула дальше, включаючись у допомогові орга нізації Львова. Двадцяті роки позначені відбу довою нашого життя по війні. Найбільш упосліджені були тоді воєнні інваліди, що по нашій по- тостей, яких основним чинником є книжка. Але виходить, що за можність не все йде в парі з до машньою бібліотекою... Та ми скоро відкидаємо чорні думки й прощаємось з авторкою, повні оптимізму. Як бо «є бути оптимістом, дивлячись на пись менницю, цю справді маленьку пані великого чину, що перемагає всі труднощі матеріяльного й мо рального порядку і творить та за охочує інших до творчости своїм прикладом. Катерина Штуль разці мусіли пристосовуватись до життя. Оцю ділянку вибрала собі Олена Гординська, коли станула до громадської праці. В Т-ві Опі ки над Інвалідами, поруч інших роздобувала фонди й відвідувала потребуючих. Але найближчі були її серцю — діти. Тому згодом бачимо її при праці в Т-ві „Укр. Захорон- ка“. За її головування (впродовж 12 літ вона була головою) ця у- станова скріпилась і розбудува лась. І коли Олена Гординська ві дійшла через родинні умовини, залишила добре поставлену опіку над найменшими у Львові. Зазнали її опіки також інші, а саме львівські домашні помішниці. їх було безліч тоді, отих убогих дівчат, що вирушили в місто, щоб здобути собі кусник хліба. Вона допомогла оснувати їх товариство „Будучність“ і впродовж 6 літ працювала в Управі його. Та найбільшої посвяти зазнали від неї найбільш упосліджені — полонені під час 2. світової війни. Жіноча Служба Україні влашту вала для них перехідний пункт і тут, серед жахливої епідемії тифу в важких воєнних умовинах пра цювали наші жінки. Олена Гор динська завжди була ;на стійці й не покинула її навіть тоді, коли декілька працівниць, заразившись тифом померло. В грудні 1947 р. вона прибула до Америки. З питомим їй життє вим оптимізмом не злякалась но вих умовин, а відразу станула до заробіткової і громадської праці. Скоро згуртувались біля неї й ін ші новоприбулі. А вона, ведена живим громадським інстинктом, включилась у місцевий Відділ СУА і притягнула й інших до нього. Цим кроком доказала свою гро мадську зрілість, яка не шукала особливих рямців для вияву, а ві рила, що кожні рямці можна за повнити бажаним змістом. Із вдячністю відчули це місцеві Союзянки. Хоч перебувала на скромному пості секретарки Від ділу, проте була для всіх автори тетом. Згодом перебрала ділянку су спільної опіки в Централі СУА й перебувала впродовж трьох ка денцій у Головній Управі. Коли ж у Нюарку створилась Окружна Рада, то стало ясно, що її може очолювати тільки Олена Гордин ська. І тому в повному розгарі праці, серед плянів на майбутнє, а не в затишші життєвого відпо чинку вона покинула нас. Глибоко потрясені цією втра тою, ще не можемо оцінити її по статі як слід. Але перше й глибо ке враження, що залишилось — це погідна, життєрадісна вдача її, що так вміло підходила до людей і їхніх турбот. Це й було її го ловною зброєю у служінні укра їнській спільноті в її важких хви линах і потребах. І хоч була лю диною високих моральних прик мет, проте розуміла людські сла бості й ніколи не відкинула руки, що зверталась до неї у скрутну хвилину. Постать Олени Гординської о- свічує ще одна прикмета. Вона не була мистцем і не проявляла за милувань в якомунебудь напрям ку. Але в неї було тонке відчуття мистецьких вартостей. Доказом цього, як вона вміла підтримати й розвинути таланти своїх дітей. І в них Господь Бог винагородив їй усі життєві труднощі й удари. А для тих, що зостались, вона може бути зразком. Зразком ма тері, що зогріла теплом свого сер ця своє домашнє вогнище і зраз ком громадянки, що боліла потре бами й кривдою свого народу. І зуміла оба ці завдання у своєму житті сполучити. JI. Б. 10 ВАШЕ ЖИТТЯ — ГРУДЕНЬ, 1961. Олена Гординська The late Olena Hordynska, President of UNWLA Re gional Council in Newark Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
