Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
ПОЕТЕСИ (Докінчення) Досить літературно вправна, зі своєрідним талантом і чималою культурою вірша виступає Любов Забашта. Тематика її творів дуже різноманітна. На відміну від ін ших вона може написати й гарно- ного, глибокодумного вірша про чоловіка-хама, що ображає свою дружину: Коли ти ображаєш дружину, Хто б не був ти — коваль чи поет, Знай, ти кидаєш камінь їв єдиний Джіоконди живий портрет — І разом із тим виступати з надума- но-штучними, казенними віршами типу „Дума про Леніна", а навіть хвалебними одами на честь катів українського народу Хрущова і Ватуніна (Жовтень, ч. 2., 1959). На зїзді письменників України в 1959 р. тодішній голова Спілки Письменників Микола Бажан кри тикував її за вірш „Моїм земля кам за кордоном" (Вітчизна). На його думку вона в надто вже лег кому тоні зверталась до україн ських емігрантів: Як у кожного зроду одна тільки ненька буває І другої уже не дістати нізащо й ніде, Так ніде не купить вам Вітчизни і отчого краю, Що і блудних синів з материнською ласкою жде. Бажан, мабуть, волів, щоб За башта у вірші прямо сказала, без затушкувань, що кожного україн ського іміґранта дома жде не „ма теринська ласка", а куля МПБ. Забашта видала досі вісім збі рок поезій, а також „Вибране". Але найбільш здібними та само бутніми поетесами з молодшого покоління є, мабуть, Ліна Костен ко, Тамара Коломієць та Наталка Кащук. Ця сучасна поетична „трійка" може не тільки бути при кладом у мистецькій творчості для своїх ровесниць, але й для стар ших, досвідчених поетес. Вперше з’явлені в підсовєтській пресі вірші Ліни Костенко зверну ли увагу, а й насторожили декого з ревних блюстителів т. зв, соц- реалістичної літератури, тобто лі тератури шабльону і плаката. Ліна Костенко одразу виступила з сві жою, оригінальною думкою, ні в кого запозиченим голосом, а влас ним своїм, індивідуальним: На світі можна жить без еталонів по-різному дивитися на світ — широкими очима, з-під долоні, крізь пальці, у кватирку, з-за воріт. Від того світ не зміниться ні трохи. А все залежить від людських зіниць: в широких відобразиться епоха, у звужених — збіговисько дрібниць. (Дніпро, лютий 1958) Цей філософський вірш, що йо го можна обернути і на тих „вузь кооких", які намагаються впрягти українську мистецьку літературу в соцреалістичну догму, звернув на себе увагу не лиш у колах большевицької критики, а й за- границею. Перу талановитої, са мобутньої й оригінальної поетеси належать книги поезій „Вітрила", „Проміння землі", а також ряд друкованих віршів у періодичній літературно-мистецькій пресі. Характеристичною рисою для творчости Костенко є проблем ність її поезій. В неї майже немає ніодного, читаного нами вірша, в якому не була б поставлена якась певна, цільна проблема і то про блема загально-людського буття, природи, світу. Цим Костенко під нялась понад голови навіть рекля- мованих режимом поетів старшого покоління типу Шеремети, Гонча ренка, Усенка й інших, які вже са мою своєю тематикою не можуть виборсатись з тенет партійно-уря дової офіційщини. Та можливо й тому Ліна Костенко зустріла не одноразову гостру критику її по езій з боку офіційної совєтської літературної критики. Має свій голос, свою інтонацій ну і ритмічну будову вірша, а го ловне — своє коло тем і Тамара Коломієць. Її вірші „Нива", „Ма ти", „їде ранок на конях сивих" та інші — це поезія, яку з насоло дою прочитає кожен українець, де б він не знаходився. Вони бага то чого дають до думання, розми слу над різними явищами життя людини і природи. Не можна, правда,, цілковито рівняти до цієї обдарованої двій ки Наталі Кащук, але ж бо й вік її молодший —- Наталя Кащук наро дилась у 1937 p., тобто їй тепер лиш 23 роки. Але вже навіть кіль ка строф із її опублікованих по журналах і газетах віршів кажуть про неабиякий хист поетеси: Удовиная доля — душевне страждання, Біль стискав тобі серце тугим перевеслом. А сьогодні твоє недопите кохання У моїх вісімнадцяти веснах воскресло. („Ти нелегке життя прожила") Як струна, бренить в душі у мене Тихий смуток. Сяють зорі чисті. В цей погожий вечір з мого клена Облетіло перше жовте листя. („Осіннє листя“) До наймолодших, які може й не мають ще й по одній виданій збір ці своїх власних поезій, належать імена поетес: Варвара Гринько, Марія Хоросницька, Лідія Колес- никова, Валентина Чорна, Марія Фомуляєва, Дора Титаренко, Оль га Стрілець, Лідія Сарданич, Надія Приходько, Ніна Погорєлова, Оль га Марунич, Степаніда Лупій, Віра Лісниченко, Вікторія Кузнєцова, Валерія Гуртовенко, Віра Григо- ренко, Ірина Галичанка, Фросина Карпенко. Очевидно, факт, що в них немає ще достатнього поетичного дороб ку, не означає відсутности здібних НАШЕ ЖИТТЯ — ЖОВТЕНЬ, 1960 З
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
