Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
ВОСЕНИ У гаю похрипли всї струмочки, От, і літов і кінець: І спадають золоті листочки З деревець. Кожен той листочок жив, Теплим літом солодко впивався, І чи спать лягав, чи прокидався, Не тужив. А тепер вони лежать, Мов туманом смутку пойнялися ... Тільки часом, як по них пройтися — Зашуршать. Може, згадують ті дні, Як ум і ли з бурями змагатись, Мріють, як за тими днями гнатись На коні, Й де б коня такого взять, Щоб на нього сісти та й летіти, Та й летіти — незабутнє літо Доганять?.. О. К о б е ц ь Татова порада Яка 'буде моя к і мната? — Так питаю тата й маму ось уже протя гом кількох тижнів. І мрію про най кращу кімнату. А яка найкраща? І сама не знаю. Ми переїхали в новий будинок, тут я матиму свою окрему кімнат ку. Хочу попросити маму й тата купити мені... Що? Чим прибрати кімнату? Вчора була в Христини. У неї чепурненька ясна кімнатка, виши тий рушничок поверх портрету Тараса Шевченка, дві полиці повні книжок. Ой, скільки вона добрих книжок має! І дитячі журнали збе рігає, так гарно поскладала їх на полиці. І мені того захотілось. Але побачила ще іншу кімнату — сьогодні запрошувала мене Ір- ця. От, у «еї гарно! Блискучі до рогі меблі, найлонові мережива на вікнах, великий найлоновий килим, а на поличках безліч дрібничок! Модерні плястикові фігури та штучні квіти. Такі розкішні квіти! От би мені так прибрати кімнату! А втім... не знаю чи так. Ті фігур ки й штучні квіти запорошені, а на поличках Ірця немає ні однісень- кої книжки. Прийшов тато з роботи. Розка зую йому, що бачила. — То як би ти хотіла прибрати свою кімнату? -—- запитав тато. — Не знаю. Мабуть, так як в Ірці, — відповідаю. А тато говорить: — Ні, дитино, не добре ти мір куєш. Найкраща та кімната, де є книжки. А портрет Тараса Шев ченка —■ то ж наші святощі! До бру книжку шануй і цінуй. Книж ка дасть тобі знання, досвід, муд рість. Книжка дасть пораду й роз важить тебе. З книжок довідаєшся про славних і відважних людей, про їхнє життя й боротьбу. В книжках прочитаєш про цікаві пригоди і незнані країни. Книжка розкаже тобі про нашу дорогу У- країну. Тільки той виросте муд рою вартісною людиною, хто пиль но вчиться і читає добрі книжки. Вибирай, дитино, чим хочеш при красити свою кімнатку? — Книжками! Тепер я зрозумі ла, що то найкращий скарб. До Шановної Редакції! Так тато допоміг вирішити пи тання, і тепер мені захотілося роз казати про те й другим дітям. Я просила б Шановну Редакцію вмі стити в „Дитячій Сторінці" цю виписку з мого щоденника. З глибокою пошаною, Ваша читачка Оля. ШКОЛЯРКА ЙДЕ ДО ШКОЛИ Вийшла з дому маленька школярка, її вітер цілує в лице, а біленька, легесенька хмарка їй махає ясним прапорцем. їй щебечуть шпачки на тополі, їй туркочуть вгорі голуби: „Вчися добре, дитино, в школі, і пташок, і тваринок люби!“ Підіймається сонце поволі у високу небесну блакить, і говорить: „Навчайся у школі рідний край — Україну любить!“ Г. Чорнобицька ГОРОБЧИК Засмутилися дерева: — Йде осіння королева! Посмутніли сині води: — Йдуть вітри, ідуть негоди! Плачуть хмари довгокосі: — Це вже осінь, це вже осінь!.. Лиш горобчик край дороги Цвірінчить: — Я не журюсь! Хоч малий, але нічого Я на світі не боюсь! Леонід Полтава НАШЕ ЖИТТЯ — ЖОВТЕНЬ, 1960 25
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
