Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
ВОСЕНИ У гаю похрипли всї струмочки, От, і літов і кінець: І спадають золоті листочки З деревець. Кожен той листочок жив, Теплим літом солодко впивався, І чи спать лягав, чи прокидався, Не тужив. А тепер вони лежать, Мов туманом смутку пойнялися ... Тільки часом, як по них пройтися — Зашуршать. Може, згадують ті дні, Як ум і ли з бурями змагатись, Мріють, як за тими днями гнатись На коні, Й де б коня такого взять, Щоб на нього сісти та й летіти, Та й летіти — незабутнє літо Доганять?.. О. К о б е ц ь Татова порада Яка 'буде моя к і мната? — Так питаю тата й маму ось уже протя гом кількох тижнів. І мрію про най кращу кімнату. А яка найкраща? І сама не знаю. Ми переїхали в новий будинок, тут я матиму свою окрему кімнат ку. Хочу попросити маму й тата купити мені... Що? Чим прибрати кімнату? Вчора була в Христини. У неї чепурненька ясна кімнатка, виши тий рушничок поверх портрету Тараса Шевченка, дві полиці повні книжок. Ой, скільки вона добрих книжок має! І дитячі журнали збе рігає, так гарно поскладала їх на полиці. І мені того захотілось. Але побачила ще іншу кімнату — сьогодні запрошувала мене Ір- ця. От, у «еї гарно! Блискучі до рогі меблі, найлонові мережива на вікнах, великий найлоновий килим, а на поличках безліч дрібничок! Модерні плястикові фігури та штучні квіти. Такі розкішні квіти! От би мені так прибрати кімнату! А втім... не знаю чи так. Ті фігур ки й штучні квіти запорошені, а на поличках Ірця немає ні однісень- кої книжки. Прийшов тато з роботи. Розка зую йому, що бачила. — То як би ти хотіла прибрати свою кімнату? -—- запитав тато. — Не знаю. Мабуть, так як в Ірці, — відповідаю. А тато говорить: — Ні, дитино, не добре ти мір куєш. Найкраща та кімната, де є книжки. А портрет Тараса Шев ченка —■ то ж наші святощі! До бру книжку шануй і цінуй. Книж ка дасть тобі знання, досвід, муд рість. Книжка дасть пораду й роз важить тебе. З книжок довідаєшся про славних і відважних людей, про їхнє життя й боротьбу. В книжках прочитаєш про цікаві пригоди і незнані країни. Книжка розкаже тобі про нашу дорогу У- країну. Тільки той виросте муд рою вартісною людиною, хто пиль но вчиться і читає добрі книжки. Вибирай, дитино, чим хочеш при красити свою кімнатку? — Книжками! Тепер я зрозумі ла, що то найкращий скарб. До Шановної Редакції! Так тато допоміг вирішити пи тання, і тепер мені захотілося роз казати про те й другим дітям. Я просила б Шановну Редакцію вмі стити в „Дитячій Сторінці" цю виписку з мого щоденника. З глибокою пошаною, Ваша читачка Оля. ШКОЛЯРКА ЙДЕ ДО ШКОЛИ Вийшла з дому маленька школярка, її вітер цілує в лице, а біленька, легесенька хмарка їй махає ясним прапорцем. їй щебечуть шпачки на тополі, їй туркочуть вгорі голуби: „Вчися добре, дитино, в школі, і пташок, і тваринок люби!“ Підіймається сонце поволі у високу небесну блакить, і говорить: „Навчайся у школі рідний край — Україну любить!“ Г. Чорнобицька ГОРОБЧИК Засмутилися дерева: — Йде осіння королева! Посмутніли сині води: — Йдуть вітри, ідуть негоди! Плачуть хмари довгокосі: — Це вже осінь, це вже осінь!.. Лиш горобчик край дороги Цвірінчить: — Я не журюсь! Хоч малий, але нічого Я на світі не боюсь! Леонід Полтава НАШЕ ЖИТТЯ — ЖОВТЕНЬ, 1960 25
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
