Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
та пристрої, які з одного боку сприяли збільшенню обсягів, а з іншого гальмували творчий процес ручної праці, вносили штамп, шаблон. Майстерність забав- карів зводилась до копіювання зразків-етальонів. Крім того в асортимент виробів вводилися ’’нові” зразки, розраховані на ідеологічну коньюнктуру. Це сюжетні зображення подій перших п’ятирічок, фі гурки комісарів, червоноармійців, тематика й образ ний зміст яких були чужими, не притаманними при роді народної іграшки, нівелювали її традиції. ’’Онов лення” асортименту у свою чергу позначилося і на стилістичних особливостях іграшки. Помітно збільшу ються її розміри, з’являються багатофігурні компо зиції, що позбавляв її іграшковости, наближує до пластики малих форм. Нова організація виробництва, отже, не мала бажаних результатів. В той же час у своєму традиційному середовищі — селянському по буті — іграшка зберігала регіональну своєрідність та функціональну ролю. У місцевостях передусім да леко розташованих від підприємств, народні майстри виготовляли іграшки традиційних форм для власних потреб або ж на місцевий ринок. У 50—60-их роках, в наслідок зростання впливу соціальних та економічних чинників, на сферу тра диційно-побутової культури тенденції до зміни ха рактеру ужитковости виробів народних майстрів, у тому числі й іграшки, посилюються. Іграшка стає не стільки предметом гри, скільки оздобленням, прик расою, сувеніром, з властивими їм оповідністю, звер ненням до сюжетних композицій. В них народні май стри намагаються відобразити сучасні їм теми, навіяні життям, власним досвідом чи взяті з інших видів мистецтва та літературних творів. Водночас напо легливі вимоги виставок відображати нові форми колгоспного побуту, військову та історичну тематику, приводять до появи незвичайних сюжетів, наївно і прямолінійно вирішених. Прикладом їх є композиції ’’Колгоспний бригадир”, "Тракторист”, "Птахоферма”, ’’Годівля курей у колгоспі”, "Колгоспне весілля”, ”Па- рада", "За Наполеоном”, "Декрет про мир” та ін. Як прикмети часу, у наступні роки ці напрямки виявля ються з більшою силою, поглиблюючи кризові про цеси у розвитку іграшки. Поволі згасають її тра диційні центри. З кожним роком стає все менше майстрів, які виготовляють іграшки. Проте, незва жаючи на суперечності у розвитку та неоднозначність оцінки їх, іграшка продовжує існувати. У різних ку точках України живуть і творять народні майстри — Ю. та Р. Ілюки (Косів), М. Матійчак (Брустурів), М. Шмадюк (Річка) в Івано-Франківській обл., С. ГІопа- чак, Ю. Прийма (Яворів) у Львівській обл., Г. Дзюма (Вишнівець), І. Бойко (Гончарівка) Тернопільській обл., К. Гаврилюк (Рокита) Волинській обл., Г. Про- копенко, Ф. Міщенко (Бубнівка) у Вінницькій обл., М. Тарасенко (Дибинці) у Київській обл., С. Грунь (Валки), В. Цибульник (Огульці) у Харківській обл. та ін. Вони і є охоронцями її традицій. Твори цих майстрів можна побачити в експозиції та фондах музеїв, на виставках декоративно-ужиткового ми стецтва, в художніх сальонах. Купують їх для окраси житла, як сувенір, подарунок на згадку. На лекціях з трудового навчання, заняттях гуртків дитячої та юнацької творчости вони передають свій досвід мо лодому поколінню. У нинішній час українського відродження звер нення до національної культури набуває особливого значення. Часточкою її, яка несе елементи світогляду та художніх уявлень минулих епох, є народна іграш ка. Однаково важливими сьогодні є її художньо- естетична, пізнавальна, виховна функції. Однак збе регти народну іграшку може лише розумне, кри- тично-зважене ставлення до традицій. Життєздат ність народної іграшки багато в чому залежить від того, наскільки органічним буде її зв’язок з сучасним культурним середовищем. Дерев’яний бондарний посуд, оздоблений випалюванням. Гуцуль- ицина, 1930-ті роки. Wooden barrel. Ornamental wood-burning. Hutsul region 1930’s. НАШЕ Ж ИТТЯ”, КВІТЕНЬ 1996 15
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
