Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ПОСМЕРТНІ ЗГАДКИ ВЖЕ РІК ПРОМИНУВ... Св. п. Дарія Камінська Для нас, членок 83-го Відділу СУА в Н ью -Йорку, 18 травня 1990 року залишиться сумною датою. Цього дня перестало битися серце нашої членки Дарії Камінської. Всі ми знали її і лю били, а дехто з нас знав її ще з давніх студентських часів з Мюнхену, і тяжко було погодитися, що її нема вже серед нас. Народилася Дарця 22 березня 1923 року в селі Нивиці Радехівського повіту Львівської обпасти у священичій роди ні о. Петра і Леонії Казанівських як наймолодша дитина. Вона мала ще трьох братів. Дитячі роки Дарця провела серед чудової природи в Нивицях, де ходила до початкової школи. Середню освіту здобула в Сокалі, а за німецької оку пації почала студіювати інженерію на політехніці у Львові. При кінці Другої світової війни, коли більшовицька на вала насувалася на Західню Україну, Дарця мусіла покидати рідні землі і батьків. Її батько о. Петро Казанівський не хотів залишати свого народу. "Був я зі своїм народом у добрі, буду і в недолі”, — казав він. Пізніше більшо вики заслали його на Сибір, де він пробув вісім років. По війні Дарця опинилася в Німеч чині — далеко від рідної землі, моло денька, без батьків, але не пропала в чужому морю. Поступила на студії в Мюнхені, включилася в організоване студентське життя, працювала над со бою. Після закінчення фармацевтичних студій, в дорозі до Америки (1949 р.) познайомилася з Едвардом Камінсь- ким, з яким і одружилася 1950 року і з того часу постійно жила в Нью-Йорку. Ціле своє життя Дарця трудилася для своєї родини і громади. Крім від даної, жертвенної праці, присвяченої вихованню трьох дітей — Хризанти, Едварда, мол. і Юрка — знаходила час для громадської праці. Вихвана в пат ріотичній священичій родині, свідома обов’язків, які випали на українську жінку поза межами Батьківщини, Дарця Камінська включається в працю зорга нізованого жіноцтва в рядах Союзу Українок Америки. Активною членкою 83-го Відділу СУА була св.п. Дарця протягом довгих років. Виконувала зона різні ф ункції в управі Відділу: була скарбничкою, орга нізаційною і музейно-мистецькою рефе ренткою. Була також в управі Округи Нью-Йорк. Вона радо виконувала свої обов’язки, була доброзичливою, погід ної і веселої вдачі. Ніколи не нарікала, навіть в часи тяжкої недуги. Завжди була готова допомогти, послужити по радою, розрадити в смутку. Була дуже побожною і спокій душі завжди зна ходила в молитві. Мріяла про вільну Україну, про повернення на рідні зем лі. Одначе мрії її не сповнилися. Ж ит тєва мандрівка Дарці закінчилася на американській землі. Залишила покійна в глибокому смут ку мужа Едварда, доню Хризантему з мужем Романом Гентишем, внуків Ле сю, Данилка, Ксеню і синів Едварда, мол. і Юрка. Членки 83-го Відділу взяли числен ну участь у похоронних відправах. Прощала нашу дорогу св.п. Дарцю Камінську від нас усіх голова 83-го Відділу Варка Бачинська. Відійшла від нас глибоко віруюча українка-патріотка, примірна союзянка, добра, віддана дружина, любляча мама і бабуня. В пам’ять покійної зложено 4,055.00 дол. на добродійні цілі, переважно на Ф онд Допомоги Дітям Чорнобиля. Минув рік, як відійшла від нас св.п. Дарця Камінська, а біль по втраті на шої дорогої членки не вщухає. Вічна їй пам’ять! Євгенія Івашків Св.п. Марія Залітач Марія Залітач народилася в селі Плоске, де батько її був священиком. Закінчила учительський семінар і ба гато років працювала учителькою шко ли ім. Тараса Шевченка в Яворові. Там же належала до Марійської Дружини і повна патріотичних почувань включи лася у громадську працю, особливо в жіночій громаді, з якої постав Союз Українок. Під час Другої світової війни і опісля на еміґрації в Німеччині далі працювала в громаді і вчителювала. Мала надзвичайно добрий підхід до дітей і діти її любили та шанували. Після приїзду до Рочестеру в 1957 р. вписалася до 47-го Відділу Союзу Українок Америки. У Відділі була 13 років членом Управи на різних постах, довший час секретарювала, кілька ро ків була в Контрольній Комісії. З орга нізуванням дитячої "С вітлички" при Відділі Марія Залітач була опікункою , чергувала в часі зайнять у "Світличці”. Допомагала при всіх імпрезах, навіть тоді, коли "Світличку” перебрав молод ший Відділ. Покійна була взірцевою членкою і всі її любили за лагідну і приємну вдачу. На святкуванні 35-ліття нашого Відділу її відзначили Почесною грамотою за заслуги у Відділі. Покійна була прикладом для всіх за її жертвен- ність на потреби організації, а також загальногромадські. Відійшла від нас щира громадянка і вірна дочка свого народу. Нехай цих кілька слів будуть китицею квітів на свіжу могилу незабутньої і примірної членки. Відпровадили ми її на місце вічного спочинку 16 лю того ц.р. Управа 47-го Відділу 36 ‘НАШЕ ЖИТТЯ”, ТРАВЕНЬ 1991 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top