Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2025
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
звичаєве право в принципі було демократичним: на руга над жінкою заборонялась, не схвалювалось втручання чоловіка у жіночі справи. Якщо мова йде про радянську жінку, то ми маємо не тільки рівно правність, а що найгірше, викривлений варіянт рів- ноправности — рівність. Рівність у виробничих пля- нах, праці на ремонтах доріг, тягання вантажів у крамницях, на будівництві і т.д. Саме це витворило феномен радянської сім’ї, радянського виховання і моралі. Тому перед нами стоять проблеми не фемі нізму, а декомунізації, очищення від жупелу кому ністичної ідеології про рівність, котра крокувала в парі із плеканням зневаги до жінки. Справді, дия вольський винахід: з одного боку проголошення кон ституційної рівноправности (порівняйте із рівноправ ністю націй у Союзі), всіляке помпезне вихваляння заслуг жінки у революції і трудових подвигах (все це й справді було, але доведено до абсурду), а з дру гого: у фільмах, телевізійних передачах, анекдотах, брутальне приниження, осміювання, сказала б, об пльовування найбільш шановану колись — матір. Та ж метода й стосовно нації. Здається, мало хто не усвідомив національну політику ’’найпередовішої в світі ідеології”, та чомусь недобачає багато наших чо ловіків очевидної істини: йшлося про ліквідацію ("злиття”) не тільки націй, але й сім’ї, використову ючи той же препарат: вирощення бацили неповноцін- ности. Адже, зрозуміло, доки залишиться сповнена гідности (жіночої й національної) мати, доти буде народ. Вільна жінка виховає вільних дітей. Прини жена, зацькована, застрашена жінка народить і ви ховає рабів, плаксивих, індиферентних, неспромож них піднятися з колін. Наших справ (а я не розмежовую жіночих і на ціональних) ніхто без нас не підніме, не покаже ролі жінки в сімейному, суспільно-громадському, а від так державному житті (якщо до того дійде). Ми маємо усвідомити нашу молодь, наших чоловіків про те, що є ніяк недобаченим: образ ж ін к и — це образ нації. Княгиня Ольга, Степанівна — це гідна Україна. І принижена сучасна жінка — це приниже ний весь народ. Соромно за нас перед іншими на родами, коли на такому поважному форумі як II Всеукраїнські збори Руху головуючий Дмитро Пав- личко, шанована нами людина, міг напівжартома на виступ жінок-учасниць з’їзду кинути репліку ”от жінки послухатись”, мовляв, і жінка щось тямуще сказала. Хоч, мушу зазначити, що ті пропозиції, з якими негусто підходили жінки до мікрофонів, були чи не найцікавішими, головне конкретними, ділови ми. Це не є висловлювання якоїсь образи, нарікання на жіночу долю. Ми стурбовані не лише власним становищем (це нам також далеко не байдуже, не будемо лицемірити), але ще більше стурбовані до лею народу. Адже сучасна українка неспроможна ні фізично, ні духовно виконати свою безпосередню ролю виховательки народу. Сучасний стан прини жує й чоловіка, котрий втратив свою природну ролю господаря, захисника, лицаря, а відтак втратив авто- Ця глухота і глумота Й більмо лжі в сльозливім оці О, Боже! Нам допоможи, Звільни з диявольської моці. І Мудрости зішли на нас, і чола просвіти, і душі... Давке огуддя німоти і зашморг у мулькім задушші. І яничарське — все одно — Й послужливі вгодливі руки, І камінь, що бульчить на дно Відбившись чорно від розпуки, Від жаху чорно-биль билин, Оскалу чорно-биль злодіянь. Солодко-млосним став полин Згодований підступним змієм. Усе це — я Усе це — ми І б’ється об груддя стремено, І кінь до вершника чвалить. Навпіл розчахнуте знамено! І страсне поле, Страсний край, І страсна в покручах дорога. А Великодний час гряде — Дай мудрости дійти до нього. АТЕНА ПАШКО ритет у сім’ї. І не його в цьому вина, а знову ж таки системи, яка відібрала в нього лицарство, стромив ши натомість в руки пляшку з горілкою. Нам необ хідно повернути чоловікам ролю батька. Отож, як бачимо, цілі наші — далекі від фемінізму. Українська політика послідовників Каґановича, Жданова, Суслова, котра проникла у всі сфери на шого життя, далі в поті чола трудиться у своїй антилюдській роботі знівечити, отуманити наш на род. Якщо наша праця зніматиме полуду з очей обду рених, то це велика сила. Сподіваюсь, що нинішня наша конференція й буде частинкою тої праці. Нехай допоможе нам Бог! 8 “НАШЕ ЖИТТЯ”, ТРАВЕНЬ 1991 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top