Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2025
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
"Характер першої виставки АНУМ-у, в якій поруч українських мистців з краю і закордону прийняли участь чолові представники сучасного мистецтва Франції, Італії та Бельгії, мав свою вимову. Нашою метою було зібрати перш за все твори чужинних мистців, що належать до того самого покоління і що змагаються з тими самими проблемами”. Історик та мистецтвознавець Микола Голубець зазначив, що ”В цілому комплект мистецтвознавчих статтей і студій Ковжуна утворив би поважний том і його, скорше чи пізніше, мусітимем зібрати, впоряд кувати і видати. Щойно тоді зможемо як слід оціни ти вклад Ковжуна в українську мистецтвознавчу літературу”. І саме на цей заклик Миколи Голубця, що був поміщений у моїй статті в газеті ’’Свобода” 18 січня ц.р. ”21 твір Павла Ковжуна знайшов своє місце в Українському Музеї в Нью-Йорку”, відгукнулася журналістка Ольга Кузьмович і принесла цілу під бірку двотижневика "Жінка”, який редагувала її мати Олена Шепарович, і звернула увагу на ще один аспект у творчості Павла Ковжуна — Марії Пень- ковської. У своїх статтях Ковжун вказував на дані, над звичайно важливі для дослідника. Наприклад, пи шучи про Софію Левицьку (ч. 24, 15 грудня 1936), він подає такі відомості: ”У Люксембурзькому Музею в Парижі є два образи Софії Левицької, визначної української малярки. Давніше найшли там місце твори Марії Башкірцевої...” А далі подає надзвичайно цікаву історію, що стосується творчости її як оформлювача книжок: "Також відомі її ілюстрації в деревориті до власного перекладу деяких творів М. Гоголя на французьку мову. Ці переклади викликали в свій час щиру сензацію, бо в передмові до них зазначено, що М. Гоголь — українець. Російська й русофільська французька преса злобно накинулася на авторку ілюстрацій і перекладу і справа опинилася в суді. І все це з приводу заяви С. Левицької, що М. Гоголь писав по-російськи тільки тому, бо українська мова була тоді заборонена”. Його тонке мистецьке чуття творів Насті Писа ренко окреслене лаконічно та влучно: "Творчість Насті Писаренко, це правильно взятий, досконало витриманий в тоні акорд, де доцільно збудована композиція — де немає нічого зайвого, непродума ного, невисловленого, де все замкнене в міцну мис тецьку думку”, або: ”Це явище першорядного мис тецького значіння не тільки у творчості української жінки-мистця, а в українському мистецтві взагалі...” А далі: "Шкода з цього перш за все для нас самих і тут треба сказати давно відому стару правду: самі не знаємо, що маємо”. У синтетичній статті ’’Мати і материнство в українському мистецтві” він дає ана лізу образу матері, починаючи з іконопису, і акцен тує свою увагу на сучасному мистецтві Г. Нарбута, М. Бойчука, Б. Крюківа, В. Касіяна, Ф. Кричевського, Ол. Новаківського, Ол. Архипенка, Льва Геца та ін ших. Про твір ”Ма”, який знищено у Львівському Ю р к о К о х . 5 0 р іч н и ц я с м е р т і П а в л а К о в ж у н а . Г р а ф ік а . J u rk o K och. 5 0 th A n n iv e rs a ry o f th e d e a th o f P avio K ovzhun . Національному Музеї у 1956 році, він пише: "О. Архи- пенко в своїм творі "Ма”, присвяченім усім матерям і творцям, дає глибокий внутрішній зміст, получений з формальним виведенням триптиху. Це твір сучасної фільософічної думки і форми, доведених до най вищого напруження”. З а к ін ч е н н я в н а с т у п н о м у числі 16 “НАШЕ ЖИТТЯ”, ТРАВЕНЬ 1991 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top