Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2025
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
якийсь екземпляр народнього одягу. Із пожертв уче ниць і їхніх батьків і відшитих вишивок і вшитих одягів постав музей української народньої ноші під орудою м. Северини. Вона тісно співпрацювала з мистецькою кооперативою "Народне Мистецтво", яке видавало журнал "Нова Хата" у Львові. Часто в журналі кооперативи з вищеподаною назвою та в інших мистецьких журналах поміщувано світлини на родньої ноші. Кооперативе "Народне Мистецтво” з м. Севериною склали основні закони української народньої ноші і спопуляризували її в чистому ви гляді правдивого українського народнього одягу. М. Северина популяризувала в Н. X. окремі типи на роднього одягу. Крім того м. Северина збирала цілі жіночі одяги, а також весільні вінки, дерев’яні хрести, кераміку, витинанки і писанки. Час до часу м. Северина влаш товувала виставу народньої ноші в авдиторії гімназії СС Василіянок, або в музеях на провінції. В 1932 р. м. Северина їздила з музейними експо натами до Америки (ЗСА), де в Ню Йорку, Філядель фії, Вашінґтоні, містах більшого скупчення україн ських іміґрантів влаштовувала виставки народньої ноші й виголошувала відчити про народне мистец тво і нав’язувала взаємини з американськими науко вими колами. Багато зразків народньої ноші зали шила вона тоді єпископові Кир Константинові Бо- гачевському, що заснував музей у Стемфорді, Конн. Вони зберігаються там до сьогодні під дбайливою опікою теперішнього єпископа Василія Лостена. Ма ти Северина також спостерігала культурне й духов не життя американських українців і в висновку опи сала його у Львівському щоденнику "Діло” (з 1933 р.) та в "Новій Хаті” з 1936 р. Крім того написала вона статтю про українську еміграційну літературу в Америці. Ось уривок із репортажу про подорож по Амери ці: ”У Філядельфії і в Вашінґтоні я оглядала музеї. Тут заступлений цілий світ, і в мене блиснула думка, як добре було б заснувати тут музей українського народнього мистецтва. Тоді пізнав би світ, що на таке мистецтво може спромогтися лише нарід із ви сокою культурою. Нехай, хто хоче, мене назве не поправною мрійницею, а я таки певна, що моя мрія згодом здійсниться. Я постановила впливати на уче ниць нашої Гімназії щоб вони вчилися зберігати кожний кусник із ділянки народнього мистецтва, щоб у майбутньому створити один репрезентатив ний музей у нас, а другий у широкому світі”. ("Діло”, 1933). Коли до Галичини прийшли большевики в 1939 p., м. Северина передала цілу збірку вишивок і зразків народньої ноші до музею Наукового Това риства ім. Шевченка у Львові. Після того, як м. Северина разом із іншими монахинями мусіла уступити з Гімназії, СС Васи ліянок, переміненої на большевицьку десятирічку, виїхала вона в 1940 р. до Струсова на Поділлі, недалеко від рідного Настасова, і там дожила свого віку в домі родини Отця Ректора д-ра Йосифа, Блаженнішого Патріярха і Кардинала Кир Йосифа. Там її похоронено. Мати Северина не дожила здійснення своїх мрій, та вони живуть у серцях її численних колишніх уче ниць і співробітників на цьому полі. Свідком цього є хоч би збережені її експонати в українському музеї укр. кат. Дієцезії в Стемфорді і в музейному відділі 64 СУА в Ню Йорку. Е к с п о н а т и із к о л е к ц ії м у з е ю в С т е м ф о р д і. Ф о т о л . волинець. O b je c ts fro m th e c o lle c tio n o f M u s e u m in S ta m fo rd . Photo by l. Volynetz. "НАШЕ ЖИТТЯ”, ТРАВЕНЬ 1991 З
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
