Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2025
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ПОСМЕРТНІ ЗГАДКИ ВЖЕ РІК ПРОМИНУВ... Св. п. Дарія Камінська Для нас, членок 83-го Відділу СУА в Н ью -Йорку, 18 травня 1990 року залишиться сумною датою. Цього дня перестало битися серце нашої членки Дарії Камінської. Всі ми знали її і лю били, а дехто з нас знав її ще з давніх студентських часів з Мюнхену, і тяжко було погодитися, що її нема вже серед нас. Народилася Дарця 22 березня 1923 року в селі Нивиці Радехівського повіту Львівської обпасти у священичій роди ні о. Петра і Леонії Казанівських як наймолодша дитина. Вона мала ще трьох братів. Дитячі роки Дарця провела серед чудової природи в Нивицях, де ходила до початкової школи. Середню освіту здобула в Сокалі, а за німецької оку пації почала студіювати інженерію на політехніці у Львові. При кінці Другої світової війни, коли більшовицька на вала насувалася на Західню Україну, Дарця мусіла покидати рідні землі і батьків. Її батько о. Петро Казанівський не хотів залишати свого народу. "Був я зі своїм народом у добрі, буду і в недолі”, — казав він. Пізніше більшо вики заслали його на Сибір, де він пробув вісім років. По війні Дарця опинилася в Німеч чині — далеко від рідної землі, моло денька, без батьків, але не пропала в чужому морю. Поступила на студії в Мюнхені, включилася в організоване студентське життя, працювала над со бою. Після закінчення фармацевтичних студій, в дорозі до Америки (1949 р.) познайомилася з Едвардом Камінсь- ким, з яким і одружилася 1950 року і з того часу постійно жила в Нью-Йорку. Ціле своє життя Дарця трудилася для своєї родини і громади. Крім від даної, жертвенної праці, присвяченої вихованню трьох дітей — Хризанти, Едварда, мол. і Юрка — знаходила час для громадської праці. Вихвана в пат ріотичній священичій родині, свідома обов’язків, які випали на українську жінку поза межами Батьківщини, Дарця Камінська включається в працю зорга нізованого жіноцтва в рядах Союзу Українок Америки. Активною членкою 83-го Відділу СУА була св.п. Дарця протягом довгих років. Виконувала зона різні ф ункції в управі Відділу: була скарбничкою, орга нізаційною і музейно-мистецькою рефе ренткою. Була також в управі Округи Нью-Йорк. Вона радо виконувала свої обов’язки, була доброзичливою, погід ної і веселої вдачі. Ніколи не нарікала, навіть в часи тяжкої недуги. Завжди була готова допомогти, послужити по радою, розрадити в смутку. Була дуже побожною і спокій душі завжди зна ходила в молитві. Мріяла про вільну Україну, про повернення на рідні зем лі. Одначе мрії її не сповнилися. Ж ит тєва мандрівка Дарці закінчилася на американській землі. Залишила покійна в глибокому смут ку мужа Едварда, доню Хризантему з мужем Романом Гентишем, внуків Ле сю, Данилка, Ксеню і синів Едварда, мол. і Юрка. Членки 83-го Відділу взяли числен ну участь у похоронних відправах. Прощала нашу дорогу св.п. Дарцю Камінську від нас усіх голова 83-го Відділу Варка Бачинська. Відійшла від нас глибоко віруюча українка-патріотка, примірна союзянка, добра, віддана дружина, любляча мама і бабуня. В пам’ять покійної зложено 4,055.00 дол. на добродійні цілі, переважно на Ф онд Допомоги Дітям Чорнобиля. Минув рік, як відійшла від нас св.п. Дарця Камінська, а біль по втраті на шої дорогої членки не вщухає. Вічна їй пам’ять! Євгенія Івашків Св.п. Марія Залітач Марія Залітач народилася в селі Плоске, де батько її був священиком. Закінчила учительський семінар і ба гато років працювала учителькою шко ли ім. Тараса Шевченка в Яворові. Там же належала до Марійської Дружини і повна патріотичних почувань включи лася у громадську працю, особливо в жіночій громаді, з якої постав Союз Українок. Під час Другої світової війни і опісля на еміґрації в Німеччині далі працювала в громаді і вчителювала. Мала надзвичайно добрий підхід до дітей і діти її любили та шанували. Після приїзду до Рочестеру в 1957 р. вписалася до 47-го Відділу Союзу Українок Америки. У Відділі була 13 років членом Управи на різних постах, довший час секретарювала, кілька ро ків була в Контрольній Комісії. З орга нізуванням дитячої "С вітлички" при Відділі Марія Залітач була опікункою , чергувала в часі зайнять у "Світличці”. Допомагала при всіх імпрезах, навіть тоді, коли "Світличку” перебрав молод ший Відділ. Покійна була взірцевою членкою і всі її любили за лагідну і приємну вдачу. На святкуванні 35-ліття нашого Відділу її відзначили Почесною грамотою за заслуги у Відділі. Покійна була прикладом для всіх за її жертвен- ність на потреби організації, а також загальногромадські. Відійшла від нас щира громадянка і вірна дочка свого народу. Нехай цих кілька слів будуть китицею квітів на свіжу могилу незабутньої і примірної членки. Відпровадили ми її на місце вічного спочинку 16 лю того ц.р. Управа 47-го Відділу 36 ‘НАШЕ ЖИТТЯ”, ТРАВЕНЬ 1991 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
