Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
на землі у гобеліні ’’Леся Українка”, є виразні україн ські типи, і біля ніг Касандри лежить звичайна ко зацька шабля. Бо авторка робила гобелен, присвяче ний творчості Лесі Українки, а не історичним троян цям. Гай-гай, таке розуміння творчості геніяльної поетеси, доступне школярам, мусить поступитись сліпому, глухому, а подеколи й наївному, бо значно важливіше — зберегти гобелени, не дати їм зотліти в мурах всепоглинаючої в’язниці. І в своїй рецензії ко місія зазначає, що художниця недостатньо вивчила археологічний матеріял, тому не знає, що за часів Трої були тільки мечі, а не шаблі, оскільки шабель під час археологічних розкопок не знайдено. Щодо національного одягу, то звідчаєні члени комісії, стиснувши зуби і потай хапаючись за голову, пи сали, що досі невідомо, в якому одязі ходили троян ці, тому художниця одягнула їх за власною фан тазією... Минуть роки, і читаючи ці висновки екс пертної комісії, хтось сприйме їх за жарт, хтось за гумор. Та не до жартів і гумору було членам комісії, які рятували працю талановитих рук із значно біль шим риском для власного життя і свободи, ніж фло рентійці скарби свого міста під час нищівної повені. Особливо непокоїла слідчого Похила виткана на гобелені ’’Касандра” знаменита Лесина фраза, вкла дена в уста головної героїні драми: ’’Прокинься, Троє! Смерть іде на тебе!”, ”А хіба Україні загрожу вала якась смерть? — наглувато дивувався Похил. — Та ж вона процвітає в Радянській державі”. — Що це, — спитає читач, — наївність слідчого, неуцтво, глупота? Може Похил вчився — недовчився і не має уявлення про дати життя і смерті Лесі Укра їнки? А, недовченому, щось йому світилось у голові про дореволюційну Україну й Лесині алегорії? Ба, читачу, питання слідчих, які вони задають потім ув’язненим, готуються заздалегідь цілою ко гортою із слідчого та ідеологічного відділів, уточню ються і перевіряються начальством — а вже в ка бінеті йде добре продумане, театралізоване дійство, театр "одного актора” — слідчого перед єдиним ’’глядачем”, приреченим на право мовчання, без оп лесків, — ув’язненого. І Похил знав, що Леся Україн ка — дореволюційна письменниця, що революційне трактування її творів слушне. Але КДБ знало також, що в слідчій камері сидить сучасна й талановита ху дожниця — і їй воно відплачувало не лише за її влас ний талант, а й за гордий голос Лесі, до якого не до тягнулись лапи 111-го відділу, але бодай по смерті тягнулись пазурі нової ’’охранки” — КДБ за геніяльні поезії і драми, за безсмертну ’’Касандру”, що кли кала Україну на дорогу революції початку XX століт тя... Революційний підйом — паростки його бачи лось у заздрісних гебістських снах, натреновані очі прискіпливо вдивлялись у кожне обличчя, вуха вперто виловлювали звуки Шевченкового ’’За повіту”, і тихе ревниве зітхання викривляло жадібні вуста — нині б бодай частинку цього підйому — і вони б показали, як зібрати криваве жниво. І мру Стефанія Шабатура. Ґобелен ’’Проснися Троє, смерть іде на тебе”. жили підозріло очі слідчі КДБ: а що ж воно означає — червоний колір на гобелені? Марно думати, що комусь в КДБ потрібна була розмова про філософсько-революційну суть творів Лесі Українки — слідчі завдавали питання тенден ційно-конкретні і чекали потрібної їм відповіді. Є український національний одяг — і не завертай го лови, що самого Енея одягнув у нього якийсь там Котляревський, ’’националист, значит, махровьій, ньінче мьі бьі с ним поговорили” (і не спіткнеться на слові отакий Похил, бо для такого Похила кожна творча людина, що любить свій народ і батьківщину, мову ЇЇ і культуру, — "злостньїй националист”), а, ’НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛИСТОПАД 1989 7
Page load link
Go to Top