Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
’’ДОБРОДІЙСТВО МАЄ ІМЕНА” Імена жертводавців на цілі СУА є поміщені в кожнім числі ’’Нашого Життя”. Ці списки — це подя ка особам, що хочуть своєю пожертвою допомогти у починах і потребах, які випливають із діяльности організації, як цілости, чи поодиноких ділянок — ре- ферентур. У журналі з України ’’Пам’ятки України”, ч. 1, 1989 появилася цікава довідка на цю тему. Природна рушійна сила — добро чинити — сягає давніх українських звичаїв. Сьогодні відроджене в народі поняття ’’доброчинність, благодійство, до бродійство”, набирає величезних розмірів. І хоч тема ця вимагає праці дослідників (на Україні й діяспорі) — можна беззастережно ствердити, що колись це поняття і саме слово було просто приреченням жінки. Історія з давнього-давна згадує імена жінок, що своєю щедрістю на добрі й пожиточні цілі закріпи лися в пам’яті народу. Князівна Евпраксія (1071-1109), дочка великого київського князя Всеволода Ярославича, сестра Во лодимира Мономаха, німецька імператриця, по стригшися в ченці, залишила у народних леґендах згадки про своє добродійне життя під іменем Апрак- си. Менше відомі й призабуті згадки теж про Евпра- ксію, онуку князя Ярослава. Згадки про неї подають дані про її милосердя і поміч людям. Евпраксія була автором своєрідної енциклопедії лікарських знань XII століття. Ще замолоду, вивчаючи народну меди цину, лікувала хворих. І слово, яке надав їй народ ’’добродія” вживалося відтоді і закріпилося у широ ковідомих формах помочі людям чи народним справам. Середні віки зберегли ще одне жіноче ім’я доб родії — Єлисавети (Галшки) Гулевичівної. Вона є од нією із засновниць Київського братства, згодом Ки ївської братської школи, а потім Києво-Могилянської колегії. Наче зв’язок теперішнього часу із давнім, явля ється добродія Галина Евгенівна Гуць, викладачка київського інституту, що дарувала 1000 карбованців на реставрацію будівель Києво-Могилянської акаде мії. Нині люди дарують гроші, заховані мистецькі надбання, забуті вартісні рукописи й знімки — все, що може вказувати на українську мистецьку чи на укову спадщину. Імена тих жертводавців подається до відома. "Добродійство має імена”. іхч. Докінчення: СИМПОЗІЮМ... мови? Головні точки: Чому нам вивчати українську мову? Щоб дістати роботу? Через те, що ми її люби мо? Яку будемо вивчати мову? Тараса Шевченка? Івана Франка? Мову наших батьків і дідів (ті, що імі- ґрували з частини України, де існувало кільканад цять діялектів?). Треба її вивчати яка б вона не була, поправляти можна пізніше. Мова мусить пристосува тися до оточення в якому вона вживається, якщо во на буде живою мовою. В сучасних обставинах нема чого соромитися бути українцем або говорити укра їнською мовою. По тім, учасники симпозіум розділилися на три групи, які розійшлися по окремих кімнатах. В кожній групі учасники, на підставі того, що було представ лено й згадано, розглядали способи популяризуван- ня і розбудовування навчання мови в Саскачевані. Виринали рекомендації в кожній групі. За пів години групи знов зійшлися в головній залі. Виникло п’ять найголовніших рекомендацій: 1. Створення провінційної організації для Саскачевану, на підставі існуючих батьківських організацій у Манітобі й Алберті, котра займа лася б освідомленням родичів і загальною пуб лікою. 2. Вимагання від філологічних установ ви нести постанови, які створили б і підкріпили б серед усіх канадців прихильне ставлення до вивчення мов спадщини. 3. Створення культурних та мовних обмінів з українськими дітьми в Україні та в інших краї нах, де знаходяться українці, де мова україн ська вживалася б з приємністю і задоволенням для комунікації. 4. Отримання постійних фінансів для роз роблення ресурсів, навчання учителів, публіку вання матеріялів на місцевому і на провінційно му рівнях як також і на міжпровінційному рівні. 5. Інформувати та заохочувати наші церкви та організації до спільної праці в збереженні української мови. Симпозіум закінчився вибранням з учасників представників з майже кожного району Саскачева ну, які помогли б винайти зацікавлених батьків і створити батьківську організацію, котра б виконува ла рекомендації і здійснювала б популяризацію і розбудову українсько-англійського двомовного нав чання в Саскачевані. Приготовив ІГ О Р К О Д А К 18 ’’НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛИСТОПАД 1989 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
