Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
СИМПОЗІУМ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ В САСКАТУНІ Симпозіум української мови відбувся в п’ятницю і суботу 21-го і 22-го квітня 1989 року, в школі святої Ґоретти в місті Саскатуні. Цей симпозіум був влаш тований Провінційною Радою Комітету Українців Ка нади Саскачевану та ним займався координатор двомовного навчання при Раді, Яким Ковальський. Завдання проекту: вирішити плян популярізації та розбудови українсько-англійського навчання в Саскачевані, де тепер існують певні труднощі, як н.п. байдужість батьків, мало записано в програмі дітей, брак ресурсів, тощо. Оплата за симпозіум 10 долярів. При реєстрації, учасники отримали пакет друкованого матеріялу, в якому були брошури, летючки, бюлетені і цікаві статті з англійських та українських газет. Матеріяли реклямували навчання української мови в школах та університетах по степових провінціях Алберти, Мані- тоби і Саскачевану, описували батьківські організа ції та про долю української мови в діяспорі. Прибуло 43 зареєстрованих учасників, серед яких були представники саскачеванського Універ ситету і Департаменту Освіти. Поприїжджали з таких місцевостей: Айтюна, Блейн Лейк, Бюкенен, Вінніпег, Вішарт, Едмонтон, Йорктон, Канора, Норт Бетлфорд, Прері Ривер, Реджайна, Салк Коутс і Саскатун. В п’ятницю відбулася реєстрація. Привітав учас ників координатор Ковальський, а вступне слово по дав директор школи святої Ґоретти Ед Вербіцький. Також вітав гостей голова батьківського комітету при школі святої Ґоретти Род Білак. Яким Ковальський заявив, що підупадає зацікав лення вивчання взагалі мов спадщини, зменшується урядова фінансова допомога через економічні при чини, та все існує змагання з французькою мовою і з тубільною наукою. Нам треба звернути увагу на такі факти. Директор Ед Вербіцький об’явив, що святкуєть- ся десятиліття двомовної програми в Саскачевані і також в Манітобі. Алберта святкує п’ятнадцятиліття. Хоч три тисячі студентів беруть участь у двомовній програмі по степових провінціях, в Саскачевані ця програма існує тільки в Саскатуні, в школі святої Ґо ретти. Цього року в цій школі є 138 школярів у клясах від садочку до восьмої кляси. В садочку розмова ве деться тільки українською мовою. Від першої до восьмої кляси ведеться двомовне навчання: ранком, предмети (як напр. українська мова — граматика, читання, писання, література, суспільні науки, музи ка, фізкультура, релігія) провадяться українською мовою. Пополудні, предмети (англійська мова, арифметика, наука) викладаються англійською мо вою. В шостій клясі діти уже починають вивчати французьку мову дві години на тиждень. Дальше директор Вербіцький повідомив, що в місті шкільні автобуси привозять дітей під самі двері школи, і після школи відвозять прямо до дому. Висловив признання і подяку Департаментові Освіти і Шкіль ній Раді за їхню підтримку. Учителі тоді повели учасників симпозіуму по шко лі побачити кляси і роботу студентів, бібліотеку і дру ковані матеріяли та двомовні компютери. На другий день в суботу, почалася формальна частина симпозіуму. Д-р Соня Морис, філологічний психолог при саскачеванському університеті, розповідала про досягнення та проблеми двомов ного навчання. Ось деякі проблеми: немає способу міряти, чи діти досить знають у певній клясі, скільки від них треба сподіватися — нема засобу; у вищих клясах обмежується проґрес для тих, котрі поперед ньо знали мову, коли це рівняється з тими, котрі вза галі мови не знали (причиною цього є недостача відповідних книжок для дітей віку дев’ять до чотир надцять, — книжок які відповідають їхнім зацікав ленням, на їхньому рівню в читанні); певні помилки повторюються в клясі і студенти тратять уміння роз різняти граматичні відмінки, тощо. Треба знайти під хід до вчителювання, щоб діти самі більше розмов ляли, і щоб вони чули українську мову не тільки від учителів, але від других дорослих. З точки досягнення, було підкреслено, що дво мовна програма дітям не є тягарем. їм властиво легше вивчати другі мови, і що взагалі діти краще вчаться. Ті, що слабенько вчаться в цій програмі, краще не будуть учитися в будь-якій програмі. Діти двомовної програми жвавіші, бадьоріші, веселіші і кажуть, що їм подобається програма. В них виробля ється добре почуття про українство і вони горді бути українцями. Після цього, відбулася панельна дискусія, в якій брали участь три представники батьківських органі зацій: Ґлорія Гарлів з Манітоби, Ліліяна Зубрицька з Алберти, Галя Сулатицька при школі святої Ґоретти, і з Саскатуну Надя Прокопчук, учителька, котра виготовляє програму для двомовного навчання. Описали свої організації, свої діяльності, проблеми та успіхи, і поділилися ідеями, як популяризувати програму через пресу, телевізію, радіо, як підходи ти до їхніх представників і т.д. Розвинулась дискусія над українськими публіка ційними установами, щоб вони скоординували робо ту між собою і обмінювалися ресурсами. Згадано було, що ієрархії церков збагнули теперішню ситуа цію, і признаються, що вони мусять зосередитися над своїм обов’язком зацікавити батьків і дітей до вивчання української мови. По обіді, д-р Зенон Погорецький, професор антропології при саскачеванському університеті, розглянув питання: чи культура може існувати без ’НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛИСТОПАД 1989 17
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
