Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ціонального ПЕН, Александер Блох. В цій резолюції наголос на тому, що хоч вже й ’’ґласность” існує, та ще серед письменнитків і правління Сходу існує ’’гастилиті” — ворожість, бо ще дальше делегати з Центрального ПЕН, в Москві, відчули те, навіть до образ. Все дальше ті самі кличі, що повинні б вже належати минувшині. Ще дальше не можна говорити про ідею волі слова. Єдина допустима розмова це про силу Совєтського Союзу. ”Є дві мови у кожного з нас: духова й фізична. Час би оживити межи Сходом і Заходом духову, бо в ній живе воля, братерство й рівноправ’я, а перш за все вільна виміна думок. Вже є познаки у тому на прямі, пояснював А. Блох, бо й не думав, що ось прийде до того, що буде можлива зустріч тих двох світів Сходу й Заходу; були ж вони, ці два світи, за довго в розлуці. ’’Хоч свідомий, що ті наші ’’медові місяці” зустрічей можуть й не довго тривати, але треба вірити, що вже не дійде до тих дисонансів, що бувало, хоча не зауважили ми забагато творів зі Сходу що говорили б про волю й свободу слова в повному цього слова розумінні. Після років розлуки ми попросимо, щоби Відень став осередком наших зустрічей у дусі обопільної поваги й пошани. Вірю, що й Відень користатиме, коли стане столицею інте лектуалістів — людей СЛОВА”. Не менш уваги присвятили питанню співпраці Півночі й Полудня нашого ґльобу. Чомусь так доля хотіла, що є різниці матеріяльного змісту. Канада встановила такі течії у своєму Центрі ПЕН, якими по магає більш убогим Центрам. Виходить, що всякі ре золюції скорше проходять Центрам, які розпоряджа- ють на те грішми. Дальше слідували резолюції подані окремими вільними Центрами, так, як Америки, Канади, Англії, Франції і інших вільних народів, які представили жа люгідні відношення до поневолених націй. Оскар ження із-за цього приводу були в сторону Чехії, Ко реї, Румунії, Китаєві, Ізраелю, у ними окупованих те риторіях, Туреччині за кошмарні тортури над ув’яз- леними. Резолюції з Пуерто-Ріко у питанні свободи мови, то значить еспанської, щоб тільки нею послу говуватись могли громадяни Пуерто Ріко, без пере пон зі сторони англомовних чинників. Резолюції представлені Центром Канади і російського Центру — заклик до припинення війни в Ливані, яка спряму- вує до всецілого знищення народу й його культури. З особливим голосом просьби було звернення до Президента ПЕН Рене Таверніє та Ю.Н. (Об’єднаних Націй). Особливу увагу звернули представниці Бурми, Курдів та Китаю. Прослухали ми про макабричності тортур і насилля. З цього приводу Америка — захід- нього Центру, Австрія, Австралія і Перт проголосили резолюції нагани тим державам, що допустились до таких нелюдських вчинків і закликали, щоб переста ли знущатись над душевною й тілесною гідністю людини; а також щоб ожила свобода СЛОВА тих пе реслідуваних народів. Не можна лиш ось так мені звітувати, щоб не поділитись із своїми міркуваннями: думки мої роз правили крила і я злетіла у минуле і... ще й теперіш нє України. Курди, бурмійці та китайці — все таки, у таких щасливих обставинах, що можуть про насилля над ними говорити і зрушити совість всіх Центрів ПЕН. А де ж життя мойого народу України? Це життя ’’зроблене” із трьох тих складників насилля, що про них почули з уст бурмійки, китайки і курдки. Коли мене репортери питали про моє враження із-за при воду проголошення Центру в Україні, я так і поясни ла, що мій нарід перейшов все те, що ви чули від цих трьох представниць, різниця між нами тільки та, що вони можуть заговорити перед світом про те. Тому моя радість із приводу нового вільного Центру ПЕН у Києві покищо не знає таких слів, щоб себе виска- зати, я лиш дякую Святому Провидінню! Ще були нагани, Африці — Египтові, Югославії та Іранові за письменника Рушті. 28-го вересня в Монтреалі перейшли до точки проголошення нових вільних Центрів ПЕН. Відно вили Центр в Чехії, який із-за собі знаних причин, ві дійшов від членства Інтернаціонального ПЕН. Ство рений був новий Центр ПЕН у Братіславі — словаць кий, до затвердження пройшло через голосування присутніх на залі, бо зі сторони чеського Центру бу ли перепони. Словаки обстоювали право вживання тільки своєї народної мови. Та ось довгожданна подія: виходить наш кре мезний Микола Вінграновський, вже його постава багатомовна, не легко догадатись, що це Син вели кого народу із широких степів, гір Карпат, Чорного Моря. М’яким баритоном пролунали слова Миколи Вінграновського: "Пане Президенте! ... Зміст слова М. Вінграновського, в англійській мові, прочитала Марта Шраменко, в тому ж часі — спонтанно — це слово було перекладене на французьку й еспанську мови. Після довгих оплесків присутніх на залі та потисків рук — вітання Вінграновського з успіхом, пролунали слова Президента Рене Таверніє: ’’Зна чить одноголосно приймаємо український вільний Центр ПЕН у Києві, дискусія зайва. Маю приємність вітати Вас у новій родині й тішусь, що я можуж ви тягнути руку до Вас у Києві”. Таким чином я й моя донька Марта були свід ками історичної події у світі ВОЛІ СЛОВА! І були свідками всі присутні із 57 Центрів Світу! Ще, із Центру Москви, Аркадій Ваксберґ запро понував створення Центру ПЕН в Білорусії, але не було вистарчаючого часу вже, тому внесено резолю цію, що це питання рішатиметься в Мадейрі в 1990 році, в травні. Також і питання створення окремого мадярського Центру в Чехо-Словаччині рішатиметь ся там же. Була порушена справа фінансів ПЕН і пов’яза ність в тому з Юнеско, бо із цієї організації дістає НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛИСТОПАД 1989 15
Page load link
Go to Top