Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
С т е ф а н ія Ш а б а т у р а Stefaniya Shabatura надається до "перевиховання” примусовою працею. І. СЕНИК потребувала на свій ушкоджений, оперований хребет спеціяльного корсета. Кілька років вона домагалася, щоб їй дозволили прислати такий корсет. Нарешті, коли друзі в Москві замовили його на протезному заводі, капітан ЗУБКОВА сказала Ірині С., що корсет їй видадуть, але перед тим розріжуть, щоб упевнитися, чи в ньому нічого не сховано. Доведена до відчаю І. СЕНИК назвала за це капітана ЗУБКОВУ сволотою — і злягла в стані гіпертонічної кризи. Це не перешкодило ЗУБКОВІЙ покарати хвору СЕНИК 15-ма добами карцеру за "образу чести мундира”, і її в тому самому стані повезли до холодного карцеру, де гарячу баланду дають щодругого дня, а через день — тільки хліб з водою і голі нари на ніч. Тепер Ірина СЕНИК у засланні, працює при биральницею в районному готелі, безперервно хворіє і не бачить ніякого просвітку в майбутньому. Стефанія ШАБАТУРА — член Спілки художників, учасник республіканської й міжнародної виставок, дістала в 1972 році разом з іншими представниками української інтелігенції, 5 років ув’язнення і 3 роки заслання за т. зв. "антирадянську агітацію і про паганду”. Вироком їй не забороняли малювати, і був час, коли самі кадебисти заохочували її творчі шукання (звичайно, у вільний від примусової праці час). Коли ж період загравання КДБ до Стефи ШАБАТУРИ закінчився, — в неї забрали все, створене в таборі (ескізи Гобеленів, малюнки, екслібриси — всього понад 200 робіт) — і знищили через спалення. Про це повідомив їй спеціяльним актом начальник табору майор ШОРІН. Якщо врахувати, щ о втратила С. ШАБАТУРА у зв’язку з арештом (вона лишилася неодружена, її наречений під час слідства наклав на себе руки, ув’язнення забрало в неї здоров'я) — ця втрата кількарічної творчої праці могла бути вирішальним поштовхом до самогубства. І все ж вона вистояла, не поступившись ні на йоту своєю гідністю. Тепер, після 8 років передбаченого вироком покарання, її карають додатково, бо вона ”не стала на шлях виправлення”, тобто не зреклася своїх переконань. Стефанії ШАБАТУРІ не дозволяють жити з матір’ю в рідному місті, в своєму помешканні, не дозволяють займатися улюбленою працею, не дозволяють виїхати до іншої країни, тримають під суворим адміністративним наглядом, не дозволяють жити. Становище Стефанії ШАБАТУРИ, як і Ірини СЕНИК та Оксани ПОПОВИЧ, — крайньо критичне. Це кілька начерків людських доль, з якими я зіткнулася в неволі. Часто буває ще тяжчою доля тих жінок, які відпроваджують за ґрати своїх синів або чоловіків, автоматично опиняючись поза законом. Але це — окрема широка тема. НАШЕ ЖИТТЯ, ТРАВЕНЬ 1980 5 Оксана П опович Oksana Popovych
Page load link
Go to Top