Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
"ДЕ ВАШІ ДІТИ? — У ’’БАРІ!” Декілька років тому, у славних шестидесятих ро ках, коли ми всі стояли, немов стероризовані величезними змінами і негативними впливами серед молоді, ворогом ч. 1 стали наркотики, а передусім горезвісна маріхуана. Немає де правди діти, ці зміни заторкнули також і нашу українську молодь, хоча вона, вихована на здорових засадах, до того часу не піддавалася так легко і так масово, негативним впливам. Пошепки, а то і голосно, ’’говорилося” про молодих людей з українського середовища, що були наркоманами, втікали від батьків, а часом навіть потрапляли в конфлікт із законами. А наші батьки, як їхні американські сусіди, перелякано спостерігали, що довкруги них діється і... шукали виходу з не безпеки, яка чигала на кожному розі вулиці, на кож- мону шкільному подвір’ї. Здається, за засадою ”клин-клином”, вибрано загально найлегшу дорогу; заступити наркотики алькоголем. ’’Вже краще хай собі вип’ють тут і там, як мають стати наркоманами” — міркували батьки. Щойно тепер, через кілька років виявились наслідки того короткозорого міркування. І тепер починають у світі бити на сполох. Сьогодні преса ясно пише про загрозливий алькоголізм серед молоді в цілому світі. Ця пошесть не знає кордонів. Вона така сама, а може й гірша в країнах совєт- ського бльоку, ніж на заході. І вона захопила україн ську молодь куди ширше, як хвиля наркоманства. На це була причина; традиції нашого народу. Таж у додаткові проби, щоб діти мали змогу навчитись про свою культуру й бути повноцінними людьми, без комплексів національної меншевартости; 11 . піддержують вимоги школи та пильнують, щоб діти мали час на всі шкільні зайняття; 12 . вміють порівняти старання дитини в обох школах, та рівень інших дітей обох шкіл; 13. Говорять з дітьми і з усіми членами родини на всі теми, і завжди виключно по-українському. наших обрядах немає родинного свята без пляшки. Колись Т-во ’’Відродження" викликувало багато насміхів, але мало також своїх сильних оборонців. Колись протиалькогольна акція, це була справа не лише здоров’я, а й патріотизму. Але це вже пішло в забуття давно, і в сьогоднішніх часах не існує, здається, українського прийняття, українського дому без алькоголю. Ба, що більше, немає майже Україн ського Народнього Дому без традиційної "націо нальної бари”. А з тим звичаєм свобідно і не думаючи про наслідки, ми промостили дорогу до пляшки нашій молоді. Але ми не думали, як легко цей товариський звичай і ця наша ’’традиція” можуть перейти в згубну привичку і викликати поважну шкоду для наших молодших віком хлопців, а особливо дівчат. (Якщо не вірите — зайдіть при найближчій нагоді в п’ятницю чи суботу до якоїнебудь ’’національної бари”...) Ми, як спільнота, ніяк не переймаємося статистиками загрозливого зросту алькоголізму серед молоді. Ми ніде про це відверто не говоримо, не ведемо ніяких загальних акцій, хоча б у жіночих чи молодечих організаціях, не реагуємо на докази, що наша молодь стоїть перед цією загрозою нарівні із своїми однолітками країн поселення. Досі, різні спроби в тому напрямі викликують лише насмішки або, що гірше, байдужість батьків. Чи справді вони спокійні тому, що можуть на питання: "Чи знаєте де ваші діти?” відповісти ’’Знаємо — у ’’барі”! О-КА СПРАВЛЕННЯ ПОМИЛКИ В Ч. ’’НАШЕ ЖИТТЯ” ЗА ЛЮТИЙ 1980 Р. Має бути: Замість квітів на могилу Покійної Павлини Мартинюк складаємо 25.00 дол. на Український Музей. Невістці, членці Управи Олені й д-рові Євгенові висловлюємо щире співчуття. Окружна Управа СУА, Огайо Було: Замість квітів на могилу бл. п. Іванни Мартинюк складаємо на Український Музей 25.00 дол. Невіст ці, членці Управи СУА і д-рові Євгенові висловлюємо щире співчуття. _________ возити дітей до української школи; 11 . нарікають на шкільні вимоги (читання книжок, завдання тощо); 12 . нарікають, що дитина в англомовній школі є перша, а в українській не так; 13. говорять дома трохи по-українському, а трохи... як і коли вийде. Любов Калиновим Д о к і н ч е н н я : П Р О Л Ю Б О В М О Ж Н А Б На одній із зустрічей з учасниками Гельсінської Групи після вислухання слів її учасників та деяких питань присутніх, молода співробітниця ’’Нашого Життя” окреслила цих четверо людей кажучи, що вони ’’чисті”. Це слово довго залишилося у моїй пам’яті, бо воно добре й вірно схарактеризувало їх. Це їхня любов до батьківщини ’’чиста”. Усе, що вони говорять і як діють, спонукане чистою любов’ю до України і ця любов каже їм стояти поруч себе й спільно голосити слово правди про неї, домагатися для неї свободи. Все що, бути може їх ділить чи різнить, вони відкладають на дальший плян. Усі вони жили довгі роки поза всякими людськими правами. Умовини неволі й переслідувань, наче вогонь, що очищає сталь, випалив у їхніх серцях та душах усе мале, дрібне й зайве. Які б вони не були різні від нас у своїй любові до матері — Батьківщини, вони - чисті. у. Л. НАШЕ ЖИТТЯ, ТРАВЕНЬ 1980 15
Page load link
Go to Top