Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
С т е ф а н ія Ш а б а т у р а Stefaniya Shabatura надається до "перевиховання” примусовою працею. І. СЕНИК потребувала на свій ушкоджений, оперований хребет спеціяльного корсета. Кілька років вона домагалася, щоб їй дозволили прислати такий корсет. Нарешті, коли друзі в Москві замовили його на протезному заводі, капітан ЗУБКОВА сказала Ірині С., що корсет їй видадуть, але перед тим розріжуть, щоб упевнитися, чи в ньому нічого не сховано. Доведена до відчаю І. СЕНИК назвала за це капітана ЗУБКОВУ сволотою — і злягла в стані гіпертонічної кризи. Це не перешкодило ЗУБКОВІЙ покарати хвору СЕНИК 15-ма добами карцеру за "образу чести мундира”, і її в тому самому стані повезли до холодного карцеру, де гарячу баланду дають щодругого дня, а через день — тільки хліб з водою і голі нари на ніч. Тепер Ірина СЕНИК у засланні, працює при биральницею в районному готелі, безперервно хворіє і не бачить ніякого просвітку в майбутньому. Стефанія ШАБАТУРА — член Спілки художників, учасник республіканської й міжнародної виставок, дістала в 1972 році разом з іншими представниками української інтелігенції, 5 років ув’язнення і 3 роки заслання за т. зв. "антирадянську агітацію і про паганду”. Вироком їй не забороняли малювати, і був час, коли самі кадебисти заохочували її творчі шукання (звичайно, у вільний від примусової праці час). Коли ж період загравання КДБ до Стефи ШАБАТУРИ закінчився, — в неї забрали все, створене в таборі (ескізи Гобеленів, малюнки, екслібриси — всього понад 200 робіт) — і знищили через спалення. Про це повідомив їй спеціяльним актом начальник табору майор ШОРІН. Якщо врахувати, щ о втратила С. ШАБАТУРА у зв’язку з арештом (вона лишилася неодружена, її наречений під час слідства наклав на себе руки, ув’язнення забрало в неї здоров'я) — ця втрата кількарічної творчої праці могла бути вирішальним поштовхом до самогубства. І все ж вона вистояла, не поступившись ні на йоту своєю гідністю. Тепер, після 8 років передбаченого вироком покарання, її карають додатково, бо вона ”не стала на шлях виправлення”, тобто не зреклася своїх переконань. Стефанії ШАБАТУРІ не дозволяють жити з матір’ю в рідному місті, в своєму помешканні, не дозволяють займатися улюбленою працею, не дозволяють виїхати до іншої країни, тримають під суворим адміністративним наглядом, не дозволяють жити. Становище Стефанії ШАБАТУРИ, як і Ірини СЕНИК та Оксани ПОПОВИЧ, — крайньо критичне. Це кілька начерків людських доль, з якими я зіткнулася в неволі. Часто буває ще тяжчою доля тих жінок, які відпроваджують за ґрати своїх синів або чоловіків, автоматично опиняючись поза законом. Але це — окрема широка тема. НАШЕ ЖИТТЯ, ТРАВЕНЬ 1980 5 Оксана П опович Oksana Popovych
Page load link
Go to Top