Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
хвилину Мікіміто притах — перла не була кругла, тільки півкуляста, притулена до мушлі. І знову мудра Умеї втішала чоловіка. — Головне, що спосіб відкрито, перла виро щена, а удосконалення форми на певне прийде з часом. Після того відкриття у подруж жя народилась остання дитина — син після чотирьох дочок. їх ща стя завершилось. Мікіміто під час тієї події, як у всіх випадках наро дження дитини, не було вдома. Умеї і за те не нарікала. На цей раз Мікіміто телеграфічно дав ди тині ім’я. Починалась нова доба в житті винахідника, де вже є конкретні досягнення і є на що спиратись. Але й доба також повна турбот, де успіхи чергуються із провала ми. Приходили природні катастро фи і нищили плянтації, все втра чалось і треба було починати зно ву з нічого. Як часто потребував Мікіміто підтримки такої дружини як Умеї! Але вона відійшла на по розі нової доби. Умеї умерла на 32-ому році життя. Умирала при повній свідомості, і потішала чоло віка, відходячи. Він плакав, а її очі були сухі. Для неї подружжя було священним з’єднанням двох частин одної цілости, яку і смерть не мо же зруйнувати. Я була щасливою — казала Умеї, я мала чоловіка, якого любила понад усе, я мала п’ятеро дітей. Всі вони гарні і здо рові. Люби їх, вони частина нас! Вона клала йому на серце не спинятись у праці, йти до здійс нення завдання викохати круглу перлу. Вона запевнювала його, що буде з ним повсякчас і в печалі і в радості. Померла Умеї у 1895 p., а в на ступному Мікіміто одержав патент на виплекання півкулистих перел. Перший урожай збирали в 1898 році і його Мікіміто подарував ці сареві, тобто народові. У 1900 році збирали другий урожай, а в 1905 прийшла природня катастрофа, де із міліона гостриць врятувалася мала частина. В безнадії сидів Мі кіміто на побережжі, засіяному мертвими гострицями і відкривав їх — механічно, зрезиґновано. І ось в одній засіяла перла доскона лої круглої форми. Це було ра дісне потрясення, тріюмф на ру їнах. Мікіміто роздивився позна чення на кошику і пізнав секрет. Мікіміто пішов додому, умився, пе реодягнувся, загорнув перли в шматинку і пішов до храму, де стояв попіл Умеї. Став перед ур ною і сказав: — Люба дружино, сьогодні я знайшов круглу перлу у наших мушлях -— твоїх і моїх. Ця таємниця відома тільки нам. І цей твердий, загартований труда ми і ударами життя чоловік плакав, як дитина, у цю місячну ніч над гробом своєї дружини. Мікіміто не тільки був винахід ником — він був дуже діловою, практичною людиною. Його під приємство виросло на користь я- понському народові і на радість жіноцтву цілого світу. Патент на продукцію круглої перли Мікіміто дістав 1908 року. Фото із тих ча сів показує чоловіка низького ро сту, присадкуватої постави, з мо гутньою шиєю і виразистими ри сами лиця простої людини, без знаків витончення. В особистому житті Мікіміто був завжди спар танцем. Сьогодні є щось коло сто тисяч людей, життя яких так чи йнакше залежить від підприємства. Обслу говують його у 90% жінки. Вони заводять зернинки перловини в ті ло гостриць, сортують перли за величиною і відтінком кольору, прокручують дірки для нанизу вання і роблять чарівні намиста. Натуральна праця для зграбних ручок японок. Але то не все — жінки самі виносять гостриці з глибин, де вони лежать від чоти рьох до шости років, вирощуючи перли. Отже на підприємстві пра цюють нурцями самі жінки. Вони бо виявляється — найкраще ви тримують холод і тиск води. Під готовляються до тієї праці японки віддавна і професія передається від матері дочці. Здібні до неї дів чата, ідеально освоєні із стихією океану, починають фаховий ви шкіл від 12 років і від 17— 18 вже стають на працю. Найкращим ві ком для праці вважаються роки між 25 до 45. Але працюють і далі нераз аж до 60 років. Колись жін ки поринали голі, але Мікіміто за вів убрання для них — білі штанці сорочки, а на очі й ніс герметичну маску. Коло себе має нурець ко новку, в яку кладе гостриці, а на горі на шнурі пливає деревяний цебрик для складання здобутого» При праці з човнів, коли нурець спускається зі шнуром, жінки волі ють мати партнером власного чо ловіка, бо він більш уважний і чуйний на сигнали, як чужа люди на. Одружені жінки є при праці більше витримані і Мікіміто тому дуже сприяє подружжям — ча сто сам підшукує пари. При наро дженні дитини робітниця дістає спеціяльний бонус. Натурально,, що в родині жінки-нурця вона є головним хлібодавцем і таким чи ном голова родини. Чоловік до глядає хати і дітей. Всім є при тім добре. Сприяючи подружньому життю сам Мікіміто, не зважаючи на на тиск родини, не одружився удру ге, хоч повдовів у розцвіті муж ньої сили 38-ми років. Залишився вірним Умеї і завжди відчував її близькість. Завжди носив і пестив у руці ритуальну табличку із ви різьбленим іменем Умеї так, що зрештою той напис затерся зо всім. Помер Мікіміто на 94-ому році життя і попіл його стоїть по руч урни Умеї на маленькому цвинтарі в рідному сільці Тоба. Умеї в великій мірі причини лась до того, що перла, яка була доступна вибранцям долі, тепер доступна людині середнього до статку. Одначе людська натура вже така — що є доступне, те втрачає свою привабливість. Тому культивована перла мала не тіль ки ворогів у торгівцях перлами, а зустрілась із упередженням за гальним. Цілком несправедливо, бо культивовані перли не є ані наподобленням, ані іншим ґатун ком. Хемічним складом, і на по гляд, і дотик — це справжні пер ли і дають таке саме естетичне за доволення і радісне почуття посі дання прекрасного скарбу. Купуючи разок перлів здається мимоволі згадаєш ту, яка причи нилась до їх відкриття, ціле жит тя йшла до візії сіяючої доскона лої перли, а сама не втішалась тією прикрасою, ані не побачила її. Своєчасно внесена передплата дає здорову фінансову підставу видатництву. 6 НАШЕ ЖИТТЯ — ЛИСТОПАД, 1960 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top