Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
ЖІНОЧЕ СОЛЬО (Докінчення зі ст. 10) після полудня писала. А що мала м’яке серце до служниць, то майже всю роботу робила сама. Та чи пошкодило ,,Царівні", що ви пурхнула вона з якогось полив’я ного глечика? До речі — служниці... Цікаво, чи й їм було так на душі, як мені тепер, немов би помивши кожну тарілку я наближала земну орбіту на один ступінь ближче до пра вильного напрямку?... Тільки ж тоді гріли воду в мі дяному казанку на печі, а посуд мили в цинковому шаплику. Його ставили на стільці і він міг був втратити рівновагу. Тому мені, що могла тоді заглянути в шаплик тільки зіп’явшися на пальці, треба було обходити його якнайдальши ми дорогами. Так присудила мама за пану вання Гані Першої. Бо було їх у нас чотири, одна за одною. Та тільки Перша мала високо розви нену техніку годування мене к а шею. Казала: ■— Летить ворона, летить . . . ■—- і повна ложка каші закінчувала свій лет у моєму ро ті. Я му сіла їсти і при тому диву валася, як це козаки, згідно опи сів Чайковського, живилися зд е більшого кашею. Цього ж їм ні хто не накидав, бо Гані на Січ і так не пустили б! Після роду Гань прийшли Ма рині. Сусідська дівчинка заявила, після довгої призадуми: ■— Аж тепер розумію: ваша Кася нази вається Мариня! Перша Мариня носила вишива ний чіпчик, бо ,дівча з Маслосо- ю зу “ було тоді ознакою нашої самобутности. А брат Марині пра цював у сільській молочарні. Ко ли передавав їй листи через справника з кооперативи, малю вав на них марку із Хмельниць ким та печатку ,,Українська Пош та". Не знаю лиш, як болюче від чувала це польська пошта. Марині я вже часом помагала витирати тарілки після обіду. При тому вона розказувала, як немов лям залишалася сама дома на цілі дні, коли мати-вдова йшла жати за сніп. Я переживала глибоко те, що стирки були конопляні і „к у сали" руки, а про Маринине горе розказав уже Шевченко. Тоді, ко ли Мариня стояла жива перед мо їми очима! Та все покінчилося щасливо: Мариня дістала сторожівку і од ружилася із чесним, теж селян ським хлопцем, що був майстер на всі руки, і покінчивши за боль- шевиків курси для сторожів, ка зав про себе: . . . — Бо ми, се редній клас . . . Мариня Остання була найори- гінальніша з усіх. Якби служила у Фльобера, був би він списав із неї своє „Просте серце“. Хоч то ді може й була б вона інша. Але в своїх Підберізцях, коли впро довж історії України не народила ся б, була б така сама. Якби була Бондарівною, не вона пішла б „у сирій землі гнити“, а пан Каньов- ський. Бо до окупаційних властей мала свій окремій підхід: ще не подзвонив у двері німецький стар шина, що його нам впхали силою на кватиру, коли на порозі виро стала Мариня. Гляділа на нього згори, бо була, як тополя у пісні. І починала тоном Одарки із „ З а порожця" : — А знов — єсь наніс болота з вулиці? Та деж би я тебе з тим васером на чоботах пустила до хати! Щ оби-сь мені підлогу по- смарував? І не впускала, поки не витер чо біт. Бо якби навіть вдалося йому проховзнутися непомітно, Мари ня витягала за рукав з кімнати і вела на витирачку. Переможець Лінії Мажіно витирав чоботи до суха. Але їй я вже не помагала мити посуди. Бо ніколи було. Я вже но сила підпільні видання у грецькій граматиці та намисто по п’ятнад цять золотих разок. А Мариня ку пувала таке ж саме на Краків ському по два. Та відносини поміж нами були таки дружні і Мариня старалася мені про віск для Андріївської во рожби. В ї ї селі можна було ще дістати, а в місті ні. Віск, підгрітий на газовій плитці, „вистрілив" на цілу кухонну стіну, але врешті та ки застиг на воді у два човники, що плили кожний в іншому на прямі. І ось одним вже заплила, але й другий було зовсім виразно видно! Мариня була добра, як земля і жила за прадавніми законамц зем лі. Коли тиф ї ї не минув л в ліч- ниці обтяли їй коси, пережила це в повному розуміння народньої символіки. І неможливо було нічо го їй вияснити. Я й не вияснювала. Я мовчки поклонялася глибині хлібороб ського етосу. Мариня залишилася у Львові, вся в сльозах. Але коли мої скром ні зідхання, кожний раз, як лиш беруся мити посуд, мають якуне- будь силу, то найшла вона собі вірну дружину, чи не упівця мо же?... (Докінчення б у д е ) Літературний Конкурс СФУЖО З ініціятиви й фундації президента м. Дітройту Марусі Бек ство рено при СФУЖО літературну нагороду для жінок-письменниць. У ви конанні цієї постанови проголошуємо оцим ЛІТЕРАТУРНИЙ КОНКУРС 1961 Р. Предметом конкурсу є: оповідання або повість для молоді юнаць кого віку з довільною тематикою з нашого сучасного або минулого. На нагороду призначено 200 дол. а саме по 100 дол. за два рівно- рядні літературні твори. Учасниками конкурсу можуть бути жінки-письменниці або всі, що хотіли б ними бути. Терміном закінчення конкурсу є 31. березня 1961 р. Надіслані твори розгляне Мистецьке Жюрі у складі: Катерина Ан тонович, Ольга Войценко і д-р Ярослав Рудницький. Конкурсові твори слід надсилати в трьох примірниках під псевдо німом, подаючи справжнє прізвище автора в окремій запечатаній коверті на адресу „Жін. Світу“ у Вінніпегу, з допискою: для Комітету Літера турної Нагороди. W om an’s W orld, P . О. B ox 791, W inn ip eg, Man., Canada. КОМІТЕТ ЛІТЕРАТУРНОЇ НАГОРОДИ Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
