Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Державний секретар Даллес прийняв дня 24. жовтня делегацію українського проводу в ЗДА й провів близько годинну розмову з ними. На світлині голова УККА проф. Лев Добрянський передає Держ. Секретареві меморандум. Право руч Держ. Секретаря голова Союзу Українок Америки п-ні Олена Лотоцька. American leaders of various groups of Ukrainian ancestry met on October 24 with Secretary of State Dulles for a 45-minute conference on foreign policy issues dealing with communist colonial imperialism and Eastern Europe. Above, Dr. Lev Dobriansky, Chairman of UCC, hands the Secretary a mem orial. To the left is Mrs. Helen Lototsky, President of UNWLA. HOB! ВИДАННЯ горю. Одного дня запросила мене піти з нею на цвинтар, куди вибралась із китицею квітів. Там серед нових мо гилок виднівся никлий гріб із малим, цвинтарним хрестом та вбогим напи сом латинкою, що містив імя, прізви ще і дати. Целіна боліла, що цей гріб такий занедбаний і що нікому його припильнувати. Взагалі я багато проходжувалась із Целіною по Львові. Вона любила шу кати помешкання і часто міняла його. Нераз я сміялась із неї, коли ми ходи ли на розшуки, що ж нічого кращого вона не знайде! Але все одне вона шу кала і це мабуть була єдина потреба зміни у її житті. Целіна була лагідної вдачі. Хоч її життєві умовини були дуже скромні, проте вона спомагала бідніших за се бе. Часто я ходила з нею відвідати якусь стару прачку або хвору дитину в сусідстві. У неї був завжди в руці вузлик із усяким добром, яким вона старалась потішити людей у біді. Але нераз ця лагідна жінка могла стати рішучою або й агресивною. Раз трапилась пригода, що показала мені її в новому світлі. Ми переходили через площу, де від бувався вишкіл рекрутів. Хоч перехід для цивільної людности ішов краєм, проте можна було чути слова коман ди. Коли ми проходили, якийсь під- старшина кричав на рекрута, а згодом вдарив його кілька разів у лице. Це ліна миттю перебігла невеликий про стір, що ділив нас і накинулась на фельдфебля. — Як ви смієте бити йо го? кричала. Це нелюдське! Я не пізнала її, так вона змінилась. Стримана й лагідна, вона почервоніла, тупала ногою, вимахувала руками. Я підбігла до неї і стала її вмовляти. Фельдфебель занімів від її докорів і відпустив рекрута. Якось удалось мені її відтягнути і ми скоро перебіг ли площу. Бо хоч це було в демокра тичній Австрії, проте встрявання у вій ськовий вишкіл могло закінчитись не корисно для неї. Такою була Целіна Зиґмунтовська. Не була вона поверховною кокеткою, як її представляє І. Книш ева у своїй книжці „Іван Франко і рівноправність жінки". Не була зовсім чужою його мистецьким шуканням, як це зясовує В. Дорошенко у своїй статті. В моло дих роках він був надто далекий їй своїм виглядом і світосприйманням. Щойно дозрівши вона зрозуміла його, як мистця і людину. В його очах також змінився її об раз. Коли в молодості це були її ясні Українськівзори і стіби. Ukrainian Embroidery Designs. Видав Союз Українок Канади. Упорядкували Роза Драґан, Катерина Лалюк і Неллі Буряник. 12 кольорових таблиць в обгортці. Ціна 1.50 дол. Союз Українок Канади використав збірки власного музею, щоб зложити цей альбом узорів. Упорядниці аль бому дбайливо попрацювали й подали окремо взори хрестикові, настилувані, яворівські й низинні. Взагалі збірка представляє не тільки ужиткову, але й етнографічну вар тість. При взорах зазначене місце по ходження. Техніка рисунку чітка, сті би дбайливо подані. Зокрема це треба очі, її попелясте, кучеряве волосся, її струнка постать, що він так гарно описав у „Маніпулянтці" — то тепер він знайшов у неї добре слово і спів чутливе серце. І хоч сили його праг нень вона не могла поділяти, проте нитка теплої людської приязни завя- залась між ними й осяяла схил його життя. Осипа Ракоча відзначити при низинних і яворівських узорах. Вони так добре подані, що на віть початкуюча вишивальниця зуміє собі з ними дати раду. Це велика за слуга впорядниць альбому, коли зва жити, що низинні взори трудно видати друком, а яворівські появляються вперше. В альбомі знаходяться — окрім ет нографічно вірних узорів — також уже примінені. Це три таблиці церков них мотивів та пригожих та скатерті. Взагалі ужитковість альбому велика, коли зважити, що в ньому повно неве ликих взірців різного призначення. При цьому він повчальний, бо вказує на орнаментику різних областей Укра їни. Видавництво Союзу Українок Кана ди вже має свою традицію. Попередні його видання „На сторожі культури" і „Мистецькі скарби" виявили його дбання про український побут та за кріпили його традицію посеред член ства. Теперішній альбом — це черго вий цінний вклад у цю ділянку нашого життя. Л. Б.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
