Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Дещо про етикету Хоч це не е ані окрема наука, ані ділянка життя, унята в точ ні параграфи, то все ж таки треба всім визнаватися в ети кеті і присвоїти собі бодай го ловніші засади. Сама назва ■— це слово германського похо дження, а писане з французь кого (l'etiquette), означає на зву для вимог і приписів това риської поведінки. Це теж на зва для збірника або кодексу поступовання в ділянці цере моній із різних нагод, на різ них місцях і в різних обстави нах. У нас була теж принята назва „добрий тон“ (з фран цузького bon ton). Початки правил поведінки сягають у давнину і нерозрив но лучаться із початками циві лізації людства, та часто іповя- зані із релігійним деремонія- лом. Тому можемо шукати їх на Далекому Сході і в Єгипті, що були колискою перших -ци вілізацій, у старинній Греції чи Римі. В історичному процесі давні культури упадали і на їх руїнах поставали нові, створю ючи нові, змінені основи су спільного ладу, відмінні умо- вини товариського життя і но ві приписи етикети. Великий розквіт товарисько го життя на королівських дво рах у різних країнах світу ви творив отой основний кодекс поведінки, в засаді всюди од наковий, та тільки з деякими льокальними окремішностями. В давніших часах етикета обо- вязувала серед вузьких кругів культурної верстви, шляхоцтва чи панства та церковної верхів ки. іПостепенно одначе нароста ла середня верства, що витво рила свої приписи поведінки, роїнь, щоб заступити їх число новими 500 членками в кожній окрузі — наповнює нас горді стю. Пятсот жінок, що загину ли, мають стати для української жінки символом гарту, сили духа і незломної, відданої ідеї. Пятсот героїнь стало для нас гордістю, підйомом, дорого вказом! Марія Біляк взоруючись на вищих клясах. Поспільство було поза скобка ми, хоч, очевидно, мало свої, оперті на моралі і традиції, а головно на здоровому розсуд ку, звичаї. Етикета, як один із суспільних проявів, переходила всі модернізаційні етатти враз із цілістю суспільних змін, що мали місце впродовж останніх двох століть. Засада noblesse ofo.lig--e (шля- хоцтво зобовязує), що була колись гаслом товариських ви- бранців — промостила собі до рогу в нинішніх здемократизо- ваних часах у широкі круги, зокрема в середню клясу, за ступаючи шляхоцтво -похо дження — духовою аристокра тією. Чи важна роля етики в житті людини і чи варто цій темі присвячувати увагу? У відповідь зацитуємо слова Ед- мунда Бурке, англійського дер жавного' мужа, оратора і пись менника з 18-го століття, який м. ін. сказав таке: „Манери ма ють більше значення ніж зако ни, які зрештою в великій -мірі на них спираються, бо закон дотикає нас лиш тут і там, те пер або колись. А манери є з нами все, так як повітря, що його вдихаємо; вони дразнять або лагіднять, підвищують або принижують, барбаризують, а!бо вишляхетнюють людину через постійне, а незамітне їх стосування". Годі поставити більш влучну дефініцію. Приписи етикети збирано на підставі досвіду поколінь, а що вони відносяться до співжиття і взаємовідносин між людьми, тож приписи -ці не можуть бу ти штивні ані штучні, вони на гинаються до новочасних форм життя і постійно поповнюють ся, щоб улегшити сучасній лю дині знайтися відповідно серед змодернізованої технікою і по ступом дійсносте. Одне є певне, що етикета ні коли не повинна бути тільки механічним приписом, бо то ді вона виходить штучною, а йдеться тут про співжиття між людьми, — a-ні поведінка авто матична, бо тоді зводиться до поверховної оглади. Що біль ше, етикета випливає із глиб ших джерел, із індивідуально- сти людини, її характеру і та ких прикмет, як ввічливість і приязність, із самопошани, але й із пошани другого, — від дзеркалює етичне наставлення та естетичні замилування. Ціл лю етикети помогти осягнути синтезу внутрішньої і зовніш ньої гармонії, дати досконалі шу людину у відношенні до людей і світа. Як до блискучої конверсації є необхідний resprit (з фран цузького: блиск духа), так для тонкости поведінки є конечний особистий charme (чар). Хтось має ці прикмети вроджені, — а є вони справжнім даром Бо жим, — але при певній куль тивації від раннього дитинства можна їх теж виплекати. Кажуть вправді, що треба чотирьох поколінь, щоб випле кати тип дами чи джентелмена, але якщо не можемо сягнути в скарбницю сальонів своїх ба бунь до кількох поколінь взад, то зачинаймо від себе, від сво го покоління, своїх дітей. Так, головно для Дітей. Треба випра вляти їх поведінку, защіплюва- ти їм -основи культурного спів життя і культурного відношен ня до оточення, опертого на за гально людських ідеалах. Рідна хата, а радше культур не домашнє огнище, приклад батьків, домашній стіл і тема тика розмови при нім, ціла ро динна атмосфера, це перша і основна школа етикети наших дітей. Тому наші жінки повин ні і мусять поставити на відпо відному рівні культуру домаш нього вогнища, українського огнища, щоб на цій тривкій ос нові наші діти могли побуду вати і понести зі собою на ці ле життя, — та ще й передати своїм дітям цю шляхотну заса ду людського співжиття: no blesse oblige. Д. Рак Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top