Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
НАША СУЧАСНИЦЯ Олена Рог — талановита журналістка з Києва, лавреат Конкурсу Міжнародної Асоціяцїї Реклями (ІАА). Теми її публікацій не надумані. Вони взяті з буденного життя. Її героїні — прості українські жінки — приваблюють своєю щирістю, відвертістю, пошуками щастя, кохання, свого гідного місця у такому нелегкому, але прекрасному світі. Що таке справжнє горе і бідність Олена знає не ли ше з книжок. Коли чотири роки тому трагічно загинув її чо ловік (Рог — це прізвище покійного Олениного чоловіка Іго ря), вона не працювала і звикла, що всі проблеми вирі шував чоловік. На руках у неї залишилося двоє маленьких дітей. Важко було знайти постійну роботу. їй радили звернутися до шлюбних аґенств чи благодійних фондів. Але вона обрала журналістику. За три роки у пресі надруковано понад двісті її статтей, есеїв, роздумів, оповідань. Статті Олени Рог про жіночу долю нашої сучасниці, бідність, проблеми наркомани, інвалідів, життя і смерть — нікого не можуть залишити байдужими. Вона знайшла своє місце в житті. Олена обрала роботу. І здобула визнання. САМОТНІСТЬ Найдовша відстань — та, котру подолати не хочеться. Скільки в нас самотніх людей? Ніхто не рахував. Але можна бути самотнім і вдвох. Що таке самотність — становище, стан, статус, кара? Людина на самоті народжується, на самоті помирає, але все життя шукає свою другу половину: наближується та віддаляється, сходить ся й розлучається, приживається й відторгається. Кожен вирішує проблему самотности по- своєму. Одні невпинно шукають, вибираючи й перебираючи, закохуючись і розчаровуючись, шля хом спроб і помилок намагаючись знайти те, чого прагнуть. Інші покірно чекають, коли їх знайдуть. Треті бережуть свою енерґію й час, не розміню ючись на дрібниці, і чекають своєї пори. У світі велику популярність мають шлюбні аґенства, які з допомогою сучасної комп’ютерної техніки відшукують найбільш придатний варіянт. У нас цю практику тільки ще почали запроваджува ти. Але — якось однобоко. Зараз дуже багато аґенств, що працюють “на експорт”. Джентлмени з інших країн ладні оженитися й вивезти півкраїни. Хто-хто, а вони вміють відділяти зерна від полови, вибираючи найкраще. І ми тепер не лише сиро винний придаток, ми — постачальники найякіс нішого й конкурентноспроможного товару — сло в’янських жінок. Раніше їх забирали в полон татаро-монголи. А зараз вони самі воліють здатися в полон й беруть в облогу шлюбні аґенства своїми дзвінками й листами. Я докоряла американському представникові такого аґенства: “Навіщо ви вивозите наших жінок?” На що він мені відповів: “Ми їх не вивозимо, ми даємо їм шанс жити гідно. Вони приходять і плачуть тут “кривавими” сльозами, що нема чим годувати дітей. І благають допомогти й посприяти”. Так, це в наших оголошеннях чоловіки пишуть: “Жінок із шкідливими звичками та дітьми прошу не звертатися”. А “в них” діти, навіть чужі, — це добре. І чим більше, тим краще! Вони вміють рахувати. Ці діти в майбутньому працюватимуть на 'їхнє суспільство, на їхнє благо. А ці жінки створять їм затишок і комфорт: скромні й працьовиті,вміють цінувати добро. Певна річ, приживатися буде важко. Однак приживатися — не виживати. До того ж, до всього доброго призвичаюєшся швидко. Але виникає питання.Чому ж ці пещені й забезпечені чоловіки звертаються до аґенств? Вони що, неспроможні знайти собі жінку на батьківщині? Виявляється, це так. Надто вже емансиповані сучасні західні жінки. Не бажають куховарити, народжувати дітей... Вони народжу ються "з ложкою в роті” й усе життя намагаються бути самостійними і ні в чому собі не відмовляти. Через це західні джентлмени, удосталь наївшися макдональдів, прагнуть чогось домашнього. Щоб пахло тістечками й варениками. А хто зробить це краще за наших жінок? Одруження за рубежем набуло зараз та кого масового характеру, що багато посольств не відкривають віз неодруженим жінкам. Але не все, певна річ, на ділі виявляється таким безхмарним і НАШЕ ЖИТТЯ”, СІЧЕНЬ 2000 5
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
