Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
була внучка княжни Довгорукої. Давала собі раду якийсь час, працюючи як компаньйонка багатих дам, особливо тих, які мали спеціальне зацікавлення в спіритуалізмі, іншими словами, у викликуванні духів, а Єлена була в тому дуже справна. Про свого чоловіка до кінця твердила, що між ними ніяких подружніх стосунків не було. Коли їй було 54 роки, вона мала сина Юрія, який помер 5-літнім хлопцем. Мабуть найкращий її життєпис подала Маріон Мід (Marion Meade, Madam Blavatsky: The Woman Be hind the Myth, New York: G.P. Putnam’s Sons, 1980), де Єлену вона визначує як Russian, а між Southern Rus sia і Україною різниці не робить. Родовід Єлени біоло гічно такий різноманітний, що на його підставі ніякого висновку щодо її етнічности не можна зробити. Питан ня національної приналежности Єлену ніколи не тур бувало. Вона концентрувалася над ґльобальними пи таннями сдности всього людства і знання Вищого Єства — Бога. Весна народів 1848-го року, знесення кріпацтва, а тим більше українське національне відро дження, ніякого відгомону в Єлени Петрівної не зна йшли. Зрештою, таке саме спостереження відносить ся і до великої частини людей її суспільної верстви, які почали зауважувати зміни тільки тоді, коли прихо- дилося їм платити колишнім кріпакам за працю, яку вони до того часу виконували задармо. Назвати її ук раїнською жінкою важко, але вона є жінка з України. Чим саме заслужила собі Мадам Блавацька місце в історичній пам’яті? її авантюрницька біографія не така вже вийняткова, щоб тільки на тій підставі попасти в Енциклопедію Брітанніка. Підстави для то го не тільки в чотирнадцятьох томах зібраних її творів з ділянки теософії, але і в тому, що вона була спів- засновником Теософічного Товариства (Theosophical Society), яке існує до сьогодні і має свої філії в 50 кра їнах світу. Головна квартира американського філіялу знаходиться в містечку Вітон (Wheaton) біля Чікаґо. До Америки Мадам Блавацька прибула у 1837 році. Її уважають першою росіянкою (first Russian woman), яка одержала американське громадянство. Тут, між іншими, познайомилася з американцем пол ковником Генрі Олкотом (Henry Olcott) журналістом, правником і зацікавленим в окультизмі, як і вона. Хоча в час її перебування у Філядельфії вона вдруге одружилася з вірменином Михайлом Бінеллі, якого по кількох місяцях залишила, приятельство з Олкотом, яке з часом набрало більш інтимного характеру, залишилося до кінця її життя. З ним та ще з одним американцем Вілліям Джаджом (William Judge), вона заснувала у 1875 році Теософічне Товариство, Релі гійно-філософічний світогляд, який проповідувало Товариство, був амбітно скерований на поєднання всіх філософічних, культурних та релігійно моральних світоглядів, які тільки існують. Гіндуїзм, будизм, хрис тиянство — в такій чи іншій формі з домішкою неоп латонізму та середньовічної кабалістики, знайшли свій відгомін в писаннях Єлени Блавацької та її послідовників. Центральною точкою її вчення явля ється містика і містична інтуїція, яка шляхом циклічної реінкарнації підносить людський ум все на виші етапи розуміння і таким способом веде до остаточного пізнання Бога. Це вона підкреслює у своїй книжці Isis Unveiled (1877), в якій критично розглядає науку і релігію як неадекватні методи в процесі досягнення остаточного знання, себто знання Бога, а пропонує містицизм як правдивий шлях до духовного самопіз нання. Ці теми вона ще більше розгорнула у своїй головній праці The Secret Doctrine (1888). Можливо Теософічне Товариство не перетри- вало б так довго якби ним не зацікавилися, або до нього не пристали, такі визначні постаті як лавреат премії Нобеля з літератури Вілліям Батлер Єйтс, якого, як і Мадам Блавацьку, точні науки відштов хували, а захоплював містицизм своїми візіями. Або Піт Мондріян, авангардний мистець, для якого теосо фічна доктрина, що все існуюче походить з одного джерела і немає принципового відділення між духов ним і матеріяльним існуванням знайшла конкретний вияв у його мистецьких творах. Зрештою, містика і ба жання зрозуміти надприродні феномени і до сьогодні притягає увагу багатьох так забобонних осіб, як і серйозних дослідників, особливо в ділянці психології. Телепатія, передбачення, передчуття і інше — для одних це реальні феномени, для інших просто шарлатанство, але для всіх це інтриґуючі можливості. У випадку Мадам Блавацької трудно від ділити шарлатанство від геніяльности. Те, що багато людей вважали її за шарлатана було однією з головних причин, чому вона з Олкотом у 1879 році переїхала до Індії і там у місті Ад’яр відкрили нову централю Теософічного Товариства та почали вида вати журнал Теософіст (The Theosophist). В Індії То вариство скоро стало популярним. До них пристала Ені Бесант, бритійка яка стала по стороні індійського національного руху. Вона очолила Теософічне Това риство в 1907 році і була його головою до своєї смер ти в 1933 році. Разом з Олкотом справу освіти в Індії вони зробили пріорітетною і завдяки їм постало три коледжі та 250 шкіл. У 1917 році її обрано прези дентом Індійського Національного Конґресу, а 1923 р. генеральним секретарем Індійської Національної Кон венції. Це пов’язання між Теософічним Товариством та національним змаганням Індії до самостійности є чи не найважливішим чинником в збереженні існування Товариства. Воно також відіграло велику ролю у роз повсюдженні на заході кращого знання індійського фі лософічно-релігійного світогляду. Мадам Блавацька, від дитинства невтомний мандрівник, довго в Індії не задержалася. Весною 1885 року вона від’їхала до Европи і там зайнялася пропаґуванням теософічного світогляду. Її здоров’я почало серйозно підупадати. Останні п’ять років Лондон став її головним осідком, де і померла 8 трав ня 1891 року. ЇЇ тіло спалили, а попіл розділили на три частини — одну урну Олкот відвіз до Ад’яру в Індії, другу до Америки, де вона зберігається у приміщенні філії Теософічного Товариства в Пасадені, Калі форнія, третю залишили в Лондоні. З часом Ені Бе сант забрала попіл Єлени Петрівної Блавацької з Лон дону до Індії і розсипала його по ріці Ґанґесу. Дарія Маркусь ю “НАШЕ ЖИТТЯ”, СІЧЕНЬ 2000 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
