Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ЖІНОЧІ ПОРТРЕТИ УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРІЇ ЄВПРАКСІЯ — образ сильної жінки Маштаби державної, соціальної активности жінок Київської Русі сягали значно далі кордонів їх власної вітчизни. Руські княгині, віддані заміж за іноземних принців і королів, відіграли свою вагому ролю в державному і культурному житті Франції, Німеччини, Візантії, Швеції, Норвегії, Данії, Польщі, Угорщини.Будучи високоосвіченими для свого часу людьми, вони вільно почували себе на політичній арені, а у випадку виникнення конфліктних си туацій могли звернутися за підтримкою до самого папи римського, виступити на церковному соборі. Саме так вчинила донька Всеволода Ярославича — Євпраксія (1071-1109). Ця жінка майже двадцять років перебува ла в центрі воістину грандіозних історичних подій, що розгорнулися в Західній і Північній Европі, та взагалі у католицькому світі. Досить сказати,що вона скинула з престолу германського імператора! Давноруські джерела дають нам надзви чайно обмежені відомості про Євпраксію Всеволо дівну — племінницю Анни. Так, “Повість временних літ” під 1106 роком лаконічно повідомляє: “Того ж року постриглася в черниці Євпраксія, Всеволо- дова дочка, 6 грудня”, а під 1109 роком сповіщає про завершення її життєвого шляху: “Померла Євпраксія, дочка Всеволодова.Ю липня,і поклали її в Печерському манастирі, біля південних дверей.І зробили над нею божницю в тому місці,де лежить тіло її”. І це — все, що відомо про Євпраксію з давньоруських джерел. Життя Євпраксії, чомусь замовчане дав ньоруськими літописцями, відтворюється, хоч і не без труднощів, на підставі західноєвропейських джерел, насамперед, італійських та германських. З наших літописів, як засвідчує академік М. Котляр, випливає, що вона народилася від другого шлюбу Всеволода Ярославича, але про її матір відомо небагато. Вчені знають, що в середині XI століття Всеволод був одружений з донькою візантійського імператора Константина Мономаха. Грецька прин цеса народила Всеволоду майбутнього князя київ ського Володимира Мономаха. В. М. Титищев вис ловив думку (її підтримав М. М. Карамзін), що ві зантійська дружина Всеволода померла 1067 року. Не пізніше 1069-го він удруге одружився, бо 1071- го, за літописом Нестора, в нього вже народився син Ростислав. Є. П. Розанов у своїй докладній праці про Євпраксію, здається, першим звернув увагу на до каз того, що мати Ростислава і Євпраксії не доводилася рідною матір’ю Мономаху. “Повість временних літ” за 1097 рік оповідає, як кияни пос лали “Всеволодову вдову” мирити Володимира Мо номаха, що княжив тоді у Переяславі, з київським князем Святополком, його братом у перших: “і прислухався Володимир до прохання княгининого, — він шанував її як матір, заради пам’яти батька свого”. Час народження Євпраксії нікому неві домий і дослідники вважають 1071 рік — роком її народження. 1083 року,як повідомляє дослідниця Наталя Пушкарьова, Євпраксію, якій тоді було щонайбільше 12 років, відіслали до Саксонії, де вона, за тогочасними звичаями, мала виховуватися до шлюбу, засвоювати німецьку мову та залуча тися до нових звичаїв. Як відзначала германська середньовічна хроніка, “донька руського царя приходить до цієї країни з великою пошаною, з верблюдами, навантаженими розкішним одягом, коштовними каменнями і взагалі незліченним ба гатством”. Київську княжну обручили з маркгра фом Генріхом Штаденським Довгим. Всеволод Ярославович був зацікавлений в союзі з могутнім і багатим домом Саксонії. Генріх був людиною, набагато старшою за Євпраксію, і її помістили до досягнення повноліття в один з найбільших і найзнаменитіших у католицькому світі жіночих ма- настирів — Кведлінбурзький, абатисою якого була Адельгейда,сестра самого імператора Генріха IV. Вона прихильно поставилася до дівчини, і та полюбила її. Але перебування в Кведпінбурзі відіг рало згодом зловісну ролю у долі Євпраксії. У манастирі донька Всеволода здобула освіту, як годилося знатній дівчині. Принаймі, її навчали латинській та німецькій мовам, вкрай потрібним у спілкуванні в Германії. Перед весіллям, у 1086 році, вона перейшла в католицтво і дістала нове ім’я — Adelheid (Адельгейда). Однак через рік Генріх Штаденський помер, дітей у них не було. 2 “НАШЕ ЖИТТЯ”, СІЧЕНЬ 2000 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
