Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
НА ВИХОВНІ ТЕМИ. ЧОГО ХОЧЕМО ДЛЯ НАШИХ ДІТЕЙ — продовження розмови на тем у виховання — т а плекання української мови. Спонукою для цієї розмови є роздумування над деякими дивними явищами у наших родинах з уні верситетською освітою, діти яких є першим або дру гим поколінням народженим поза Україною. Вони нерідко чваняться непересічними здібностями своїх дітей, успіхами в школах, університетах, нагородами за опанування чужих мов тощо. Коли одначе прихо дить до української мови, то дивно, що часто тих не пересічних здібностей немає. І ті самі діти, не маючи труднощів з німецькою, французькою чи іншими мовами, мають труднощі з українською, мовою їхніх батьків. В чому причина? Прослідивши це питання відповідь можна найти, але не в дітях, а в способі їхнього виховання — в їхніх батьках! Точніше, в бра ку точної мети та послідовности, а теж у легкова- женні питання передання дітям культури дідів. Бо проблем тих немає в родинах типу, про яку була мова в попередньому інтерв’ю. Сьогодні продовжуватимем розмову з дочкою — членом цієї родини. Таня, студентка другого року університету (айві ліг), поділиться своїми спостереженнями і погляда ми щодо її виховання. Говорить українською мовою так, що приємно слухати. Питання: Питання до тебе, Таню, будуть стосу ватися до трьох етапів твого молоденького життя: 1) час раннього дитинства; початки освіти в двох шко лах — українській і американській; 2) час дозрівання до закінчення середньої освіти; 3) і погляди на май бутнє. Чи можеш, з перспективи років, поділитися спостереженнями, коли ти, з української колиски, входила в культуру країни поселення? Чи, починаючи ходити до американської школи, знала ти американську мову? Відповідь: Ні, тому, що дома ми не говорили по- американському. П: То які були твої почування, коли всі діти гово рили по-американському, а ти цеї мови не розуміла? В: Спочатку я тільки придивлялася і прислухову- валася і не брала участи, але скоро я призвичаїлася, бо пригадую, що вже в другій клясі я знала мову- (граматику й буквування) краще за тих, що знали її змалку. З другої кляси учнів ділили на відділи згідно зі здібностями, напр., в математиці чи інших предме тів. Я попала в кращий відділ. П: А як ти закінчила середню школу? В: Я була восьма в клясі, маючи вище як 4.0 П: Чи були в ебе почування внутрішнього конфлікту чи спротиву проти додаткових зайнять в суботній школі українознавства і Пласті? В: Так, спеціяльно в середній школі були деякі неґативні почування проти ’’українства”. А це може тому, що ми жили в малому місті, де не було багато моїх ровесниць-українок, а ті, що були, були слабші від мене в українській мові — не підходили зацікав леннями і в тому між нами був певний конфлікт, і через це я не почувалася досить добре в україн ському товаристві. Тоді в американській школі я мала багато відповідних товаришок і товаришів, з якими я воліла товаришувати. Але, мої батьки не до зволили мені ходити з американськими хлопцями. П: Чи був конфлікт між зайняттями в американ ській школі і суботній українській та Пластом? В: Так, був, бо звичайно речі діялися в п’ятни цю увечорі і в суботу, в час, коли зайняття були в українській школі і в Пласті. П: То ти мусіла почуватися іншою від оточення. В: Так, і це тоді мені не було дуже приємно, але це було диктоване стилем життя моєї родини, моїх батьків. А тепер по роках, я зовсім погоджуюся з напрямом мого виховання. П: Беручи до уваги факт, що поза американ ською школою ти жила в світі іншої культури, чи ду маєш, що через це ти щось втратила чи щось скори- стала? В: Одиноке, що я втратила це була нагода брати участь у спортових дружинах аж до часу закінчення української матури, значить до передостанньої кляси в американській школі. Зате я багато скори- стала. П: В чому, напримір? В: 3 мови. Завдяки знанню української мови, в середній школі мови французька і еспанська мені приходили багато легше, ніж моїм товаришкам неук- раїнкам. Це саме в теперішніх моїх студіях, части ною яких є грецька мова, яка мені теж трохи легша завдяки знанню відмінків в українській мові. Другий позитив і користь, це широкий діяпазон мого това риства. Завдяки Пластові я маю товаришок і товари- Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
