Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
СОФІЯ СЕНИК РОЛЯ ЖІНОК У ВВЕДЕННІ ХРИСТИЯНСТВА НА РУСІ-УКРАЇНІ Коли перегортаємо сторінки церковної історії європейських народів, відразу падає нам в очі факт, що дуже велику ролю при введенні християн ської віри відігравали жінки. На рішення володаря, чи прийняти нову релігію, звичайно, впливала його дружина-християнка або якась інша жінка з його ро динного середовища. Тут можемо навести багато прикладів, починаючи від св. Олени, матері цісаря Костянтина, яка мала великий вплив на його релігій ну політику, після того, як він в 313 р. дав свободу християнській релігії. Прекрасні згадки маємо про наших сусідів поляків, а головним чином про чехів. У Чехії св. Людмила, дружина першого християн ського князя, охрищена разом з ним ще апостолом слов'ян св. Методієм, спричинилася дуже багато до поширення християнської релігії. Не інакше було воно і в Україні, оскільки ми це можемо простежити в тих пам’ятках ранньої Київ ської держави, що дійшли до нас. На жаль, пишучи про початки християнства в Україні, на кожному кроці доводиться стверджувати факт, що дуже мало певних і точних відомостей у цих пам’ятках записа но. А коли ж ідеться про участь жінок у поширенні християнства, то історичні джерела зовсім замовка ють. Наприклад, ніяк не можемо з них нічого довіда тися про першу спробу св. Ольги поширити Христо ву віру, ані про внесок жінок у введенні християн ської релігії за св. Володимира та за наступних кня зів. Хоч княгиня Ольга прожила ще п’ятнадцять ро ків по своїм хрищенні, їй не вдалося охристити свій нарід. Ольга була володаркою Руси тільки в той час, коли син Святослав був малолітнім. Щоб увести християнство як офіційну релігію, їй спершу б треба було навернути сина. ’’Якщо ти охристишся, то всі охристяться” — говорила вона йому. Войовничий Святослав не навернувся і не охристився, бо не міг собі навіть уявити мирний спосіб життя, а крім того, ще й боявся, щоб його дружина, вояки з нього не на сміхалися. А Ольга, як справжня християнка, гово рила ”Хай буде Божа воля! Якщо Бог хоче помилу вати мій рід і Руську землю, нехай надхне їхні серця, щоб звернулися до нього, як це Бог дарував мені”. Княгині Ользі не пощастило поширити християн ську віру під час свого володарювання. Проте нарід згодом — за св. Володимира й пізніше — зумів на лежно оцінити її особистий приклад прийняття хрис тиянства. Майже двадцять років після смерти Ольги, її внук, великий князь Володимир, задумував увести нову віру, бо відчувалася відсталість многобожжя. Він звернувся до своїх бояр за порадою, а ті заува жили: ’’Якщо б грецька віра була погана, то твоя ба буня Ольга, наймудріша з усіх чоловіків, не прийня ла б її” . І так, незабаром після її смерти прийшли часи, коли Бог ’’помилував її рід і Руську землю”. Безсумнівно, що св. Ольга своїм хрищенням, християнською поведінкою і апостолуванням сильно вплинула на князя Володимира і на весь на рід, що пішов її слідами. Велику заслугу княгині Ольги у введенні хри стиянства відмітили різні твори Київської Руси. Вже саме хресне ім’я Ольги — Олена — піддало думку митрополитові Іларіонові, що жив за часів князя Ярослава Мудрого, прирівняти Ольгу до св. Олени, матері цісаря Костянтина. Як св. Олена віднайшла в Єрусалимі св. хрест, на якім умер Ісус Христос, так Ольга духово віднайшла св. хрест, прийнявши християнську віру. Ольжиного внука, св. Во лодимира, Іларіон порівнює до самого цісаря Кос тянтина, який проголосив християнську релігію офіційною у римській імперії, так як Володимир на Русі. Як Костянтин і Олена, так Володимир й Ольга у церковних службах названі ’’рівноапостольними”, тому що через них народи прийняли християнську віру. Довшу похвалу в честь княгині Ольги знаходимо в П овісті временних л іт під 969 роком. Подавши вістку про її смерть, Літописець, який написав цей уступ більше як сто років пізніше, так про неї ви словлюється: ’’Вона була предтечею для християн ської землі, як та зірниця перед сонцем і як та рання зоря перед світлом. Вона сяяла, як місяць уночі; вона бо блищала між поганами, як перлина у грязі, бо ми були ще забруднені гріхом, невмиті святим хрищенням. [...] Взиваймо до неї: Радуйся, бо через тебе Русь пізнала Бога. [...] Вона перша з Руси ввій шла в небесне царство, її хвалять руські сини, як на чальницю, бо після смерти вона молиться до Бога за Русь.” Можна припускати, що на рішення Володимира прийняти християнську віру вплинули й інші жінки. Повість временних л іт, описуючи життя Володи мира ще як поганина, подає список його жінок. Між ними було кілька християнок: одна грекиня, дві чеш ки, одна болгарка. Ті народи прийняли християнство раніше від Руси-України — греки ще в давнині, а чехи й болгари сто років скоріше. Хоч ми не маємо жадних відомостей про тих жінок і не можемо сказа ти, який був їхній вплив, проте, без сумніву, він мусів Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top