Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Олександер Архипенко. Кпеопатра (спочинок) (1957) — мальоване дерево і бакеліт знайдені предмети. Alexander Archipenko, Cleopatra (Repose), (1957), painted wood and bakelite, found objects довження фігур — всі ці засоби оживляють і під креслюють психічні чи духові аспекти в сприйманні твору. Статичне мистецтво є те, що імітує, а динаміч не таке, яке конденсує інтуїтивно й інтелектуально відчуті сили у форму, яка, через цей процес, випро мінює з себе духовість. Архипенко порівнює цей процес до дерева, яке згоряючи, перемінюється в ґаз і тепло або до кристалізації льоду з вогкости і низької температури. Як винахідний пункт Архипенкових скульптур була людська постать, найчастіше — жіноча. Його ідеалізовані постаті мають видовжену елеґанцію, яка нагадує ґотицькі фіґури святих. Мистець при знав: ”з ґотики я навчився бачити трансформацію пропорцій як .... експресію душевного.” Твори Архи- пенка стають щораз більше динамічні — вони ідуть, обертаються, крутяться, згинаються, словом, вони рухаються. Треба зазначити, що цей рух завжди є ритмічним. В скульптурі "Поет” , (1909), матерія не мов би переходила чіткий гармонійний рух — який є співзвучний з якимсь космічним рухом у природі чи з якоюсь невідомою пульсуючою енергією. Про свій твір ’’Жінка йде” (1912), який був вершком розшуків вислову простору і руху сам мистець написав таке: "Після мене прийде час, коли цей твір стане напрям ним, і мистці будуть різьбити простір і час”. І, оче видно, він не помилився. Вплив Архипенка виразно помітний на творчості Генрі Море, Ліпшіца, Задкіна, Арпа, Ґарґалло і ін. Ще одним новаторством було вживання вгнутих і вигнутих площин, що давало нові композиційні можливості. Як і в випадку негативного простору, вгнуті площини, при певному насвітленні роблять враження вигнутости; приміром, вгнутість форм ніг вражає як їхня повнота. Тут знову мистець указує, що сприймання є релятивне, що відсутність маси стимулює уяву і що відчуття дійсности залежне від сприймання глядача. Нову течію того часу в малярстві репрезенту вали у початках Пікассо і Брак — звані ’’кубістами”. Вони бажали вирішити основну проблему ілюзії та дійсности, запитуючи: ’чи дійсність є те, що в очах глядача, чи те, що намальоване на полотні?’ Архи пенко перший переніс ідеї кубізму в тривимірну скульптуру. Ідея кубізму пропонує "роздріблення” (фрагментацію) об’єкту на геометричні частини і та ким способом впроваджує елементи простору і часу. Один об’єкт можна бачити під різними кутами в той сам час. Найбільш широковідома різьба в чисто ку- бістичному стилі це ’’Боксери” (1914), в якій геоме тричні форми є спрощені до крайности. Вже нема в ній людської подібности, тільки експресія небуден ної сили і динаміки. Інші важливі вклади Архипенка в розвій сучасної скульптури були скульпто-малярство і конструкції з уживанням різних матеріялів (метал, дерево, скло, дріт) у тій самій скульптурі. Найновіші дослідники спадщини Архипенка вва жають, що скульпто-малярство, цей зовсім новий рід мистецької техніки, мабуть становить найбільш оригінальне його досягнення. Несподівані переходи з рельєфу до плоскої поверхні, з одного матеріялу в другий, яскраві кольори, незвичайна спонтанність композицій і необмежена уява — це унікальні риси тих елегантних праць. Усі ці елементи, співзалежні один від одного, у висліді вкладаються в одну гар монійну цілість, подібно як симфонія у музиці. Дехто вважає, що техніка скульпто-малюнків глибоко зако- рінена у підвсідомості мистця і походить від тради ції іконопису. Зразками таких праць є "Жінка перед дзеркалом” (1916) і "Жінка з філіжанкою” (1915). Архипенко "будував” з циліндрами, видовжени ми стіжками і сферами. Його "Карузеля-П’єро” по стала первісно з голого дерева, а згодом помальова на яскравими кольорами. Про цю працю пише І. Ґоль: ” Ця фігура є граничним каменем. На перший плян тут висувається кубістичний елемент. Постала вона під час свята Св. Жака, коли то десятки кару- зель з кіньми, санчатами, ґондолями, літаками іміту ють кружляння світів. А серед того видовжений чо- Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top