Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Олександер Архипенко. Кпеопатра (спочинок) (1957) — мальоване дерево і бакеліт знайдені предмети. Alexander Archipenko, Cleopatra (Repose), (1957), painted wood and bakelite, found objects довження фігур — всі ці засоби оживляють і під креслюють психічні чи духові аспекти в сприйманні твору. Статичне мистецтво є те, що імітує, а динаміч не таке, яке конденсує інтуїтивно й інтелектуально відчуті сили у форму, яка, через цей процес, випро мінює з себе духовість. Архипенко порівнює цей процес до дерева, яке згоряючи, перемінюється в ґаз і тепло або до кристалізації льоду з вогкости і низької температури. Як винахідний пункт Архипенкових скульптур була людська постать, найчастіше — жіноча. Його ідеалізовані постаті мають видовжену елеґанцію, яка нагадує ґотицькі фіґури святих. Мистець при знав: ”з ґотики я навчився бачити трансформацію пропорцій як .... експресію душевного.” Твори Архи- пенка стають щораз більше динамічні — вони ідуть, обертаються, крутяться, згинаються, словом, вони рухаються. Треба зазначити, що цей рух завжди є ритмічним. В скульптурі "Поет” , (1909), матерія не мов би переходила чіткий гармонійний рух — який є співзвучний з якимсь космічним рухом у природі чи з якоюсь невідомою пульсуючою енергією. Про свій твір ’’Жінка йде” (1912), який був вершком розшуків вислову простору і руху сам мистець написав таке: "Після мене прийде час, коли цей твір стане напрям ним, і мистці будуть різьбити простір і час”. І, оче видно, він не помилився. Вплив Архипенка виразно помітний на творчості Генрі Море, Ліпшіца, Задкіна, Арпа, Ґарґалло і ін. Ще одним новаторством було вживання вгнутих і вигнутих площин, що давало нові композиційні можливості. Як і в випадку негативного простору, вгнуті площини, при певному насвітленні роблять враження вигнутости; приміром, вгнутість форм ніг вражає як їхня повнота. Тут знову мистець указує, що сприймання є релятивне, що відсутність маси стимулює уяву і що відчуття дійсности залежне від сприймання глядача. Нову течію того часу в малярстві репрезенту вали у початках Пікассо і Брак — звані ’’кубістами”. Вони бажали вирішити основну проблему ілюзії та дійсности, запитуючи: ’чи дійсність є те, що в очах глядача, чи те, що намальоване на полотні?’ Архи пенко перший переніс ідеї кубізму в тривимірну скульптуру. Ідея кубізму пропонує "роздріблення” (фрагментацію) об’єкту на геометричні частини і та ким способом впроваджує елементи простору і часу. Один об’єкт можна бачити під різними кутами в той сам час. Найбільш широковідома різьба в чисто ку- бістичному стилі це ’’Боксери” (1914), в якій геоме тричні форми є спрощені до крайности. Вже нема в ній людської подібности, тільки експресія небуден ної сили і динаміки. Інші важливі вклади Архипенка в розвій сучасної скульптури були скульпто-малярство і конструкції з уживанням різних матеріялів (метал, дерево, скло, дріт) у тій самій скульптурі. Найновіші дослідники спадщини Архипенка вва жають, що скульпто-малярство, цей зовсім новий рід мистецької техніки, мабуть становить найбільш оригінальне його досягнення. Несподівані переходи з рельєфу до плоскої поверхні, з одного матеріялу в другий, яскраві кольори, незвичайна спонтанність композицій і необмежена уява — це унікальні риси тих елегантних праць. Усі ці елементи, співзалежні один від одного, у висліді вкладаються в одну гар монійну цілість, подібно як симфонія у музиці. Дехто вважає, що техніка скульпто-малюнків глибоко зако- рінена у підвсідомості мистця і походить від тради ції іконопису. Зразками таких праць є "Жінка перед дзеркалом” (1916) і "Жінка з філіжанкою” (1915). Архипенко "будував” з циліндрами, видовжени ми стіжками і сферами. Його "Карузеля-П’єро” по стала первісно з голого дерева, а згодом помальова на яскравими кольорами. Про цю працю пише І. Ґоль: ” Ця фігура є граничним каменем. На перший плян тут висувається кубістичний елемент. Постала вона під час свята Св. Жака, коли то десятки кару- зель з кіньми, санчатами, ґондолями, літаками іміту ють кружляння світів. А серед того видовжений чо- Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top