Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44-45
46-47
48
діяній апостолів, охристив в Дамаску осліплого апо стола Павла, який тоді сповнився Божим духом, та прозрів і навернувся. По середині ікони внизу, під Богородицею, стоїть Роман Сладкопівець, одягне ний в ризи диякона, із сувоєм в руці. Він був автором незліченних, високопоетичних церковних пісень, тропарів, кондаків та ін. на всі більші Богородичні празники. Він жив в VI ст. Свій талант завдячував Богородиці, бо з уродження був неспівучий, але після гарячої молитви до неї, одержав у сні це по- етично-музичне обдарування. Він, між іншим, є авто ром прегарного різдвяного кондака: "Діва днесь...”, як також Акафисту до Пресвятої Богородиці: ” Все сильній Владарці на честь побіди, врятовані від на пасти лихої, як вірні слуги Твої, Богородице, Тобі співаємо оцю подячну пісню, а Ти, що маєш силу нездоланну, охорони нас від усякого нещастя, щоб ми Тебе вітали повсякчасно: Радуйся Невісто Нене- вістная."(Кондак і). До наших часів збереглася галицька ікона з XII- XIII ст. (Київський Музей), дуже примітивна. Мати Божа сидить на троні в позі оранти, а в неї на колі нах Христос-младенець. По боках стоять навколіш ках два ангели, тримаючи мафорій. Внизу, по пра вому боці від глядача, св. Андрій юродивий, св. Епі- фаній та княжий дружинник, зліва, одна постать в сяєві (може св. Ананій, друга незідентифікована). Дальші зображення це дерев’яний іконостас- складень XV-XVI ст. і стінопис з XV ст. в наві прибу дованій до ротонди св. Николая в селі Горяни на За карпатті, та стінопис у церкві св. Онуфрія Лаврів- ського манастиря на Львівщині. Але переважна кіль кість бережених ікон походить з часів барокко, де затрачуються східні візантійські прикмети ікони, а появляються ціхи світського малярства. Мати Божа стоїть на хмаринках, святі прибирають риси буден них осіб, акція поширюється особами сучасної іс торії. Для прикладу, на іконі Покрова з козацької Сі чі, Мати Божа простягає цим разом дійсно омофор над чубатими козаками в оточенні улюблених свя тих козацької Січі, св. Миколая, і св. Архангела Ми- хаїла. На іконі з села Войкова (Лемківщина, 1703 р.) ще задержано Романа Сладкопівця, св. Андрія і св. Епіфанія, але важнішими постаттями являються: ко роль Ян Собєский з дружиною Марисєнькою, єпис коп Йосиф Шумлянський, який брав участь з коро лем у битві під Віднем, — далі, перемиський єпископ Винницький, та дві монахині. На небесах, в оточенні Матері Божої, козаки, шляхта, єпископи. На деяких іконах, головним чином на Лемківщині, виявляється сильний західній вплив, на яких Мати Божа зо бражена як ’’Матер мізерікордіє” (мати милосердя), знана в нас також, як "всіх скорбящих радість і за ступниця”, — вона бере бідних, калік і нещасних під свій широкий царський плащ, наче під опіку. На жаль ікону Покрова Богородиці уживано та кож для політичних пропаґандивних цілей, як для прикладу, бачимо це на іконі з другої половини XVII ст. (Київський музей укр. мистецтва). Тут Мати Божа П о кр ов а (M a te r M isericordiae). Н езнано го п о х о д ж е н н я . П о ч ат о к X V III ст. Protectress. O rigin unknown. Early 18 cent. зображена з короною на голові, вона розкішним, коштовно оздобленим плащем покриває присто- ящих: Богдана Хмельницького, єпископа Сильвестра Косева і царя Олексія Михайловича, що стоїть нав колішках під час володіння якого підписано Пере яславську Угоду. Ця ікона наявно пропаґандивна: Богомати бере під свою опіку, наче благословить, злуку України з Московією. Через незрозуміння ком позиції цю ікону в добрій вірі популяризують деякі наші журнали. ‘ Мафорій, це частина одягу заміжньої жінки, яка по криває голову та рамена і спадає на плечі. У Богоматері вона прикрашена трьома зірками, розміщеними на чолі і обох раменах, як ознака її дівицтва перед-під час- і після народження Ісуса Христа. Омофор — ознака гідности єпископів у Східній Цер кві. Це довгий, вузький кусень шовкової матерії, прикра шений великими, чорними хрестами, який одягається по верх риз в цей спосіб, що один кінець звисає з переду, а другий, перекинений через рам’я, спадає на спину. Від повідно до гідности (єпископ, митрополит, патріярх) передній кінець є позначений трьома, чотирма або п’ятьма поперечними чорними пругами. На іконах св. Ми колая, де в горішніх кутах ікони представлені допоясні постаті Матері Божої та Ісуса Христа, Богомати тримає в руках зложений омофор, щоб передати його св. Миколаєві, як ознаку єпископської гідности. Юрій Бережницький — лікар, фахівець легеневих недуг, колишній завідувач Туберкульозним відділом при Управлінні охорони здо ров’я штату Пенсильванія та викладач клінічної медицини в Медич ному коледжі Джефферсон у Філядельфії. Під сучасну пору кон сультант міського і штатного управлінь охорони здоров’я. Від дов шого часу займається студіями мистецтва, особливо іконографії. ’’НАШЕ ЖИТТЯ”, ГРУДЕНЬ 1986 5
Page load link
Go to Top