Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44-45
46-47
48
ського життя. На це складаються різні причини, але чи не найголовнішою є їхнє негативне наставлення до різних організованих форм громадського життя. Це тому, що в Польщі організоване життя було наки нене комуністичним режимом та ворожим, польським державним апаратом. Вони стоять осторонь до того часу, доки не пе реконаються, що ті організації не є тоталітарними, а свобідними, з демократичним способом діяння. За якісь час, коли вони побачать, що це інша, свобідна форма організованого життя, вони вступають у ряди тих організацій, які їм найкраще відповідають, як Спілка Української Молоді, яка виховує їхніх дітей. Варто згадати, що великий відсоток членів юнацтва СУМ-А, це діти 3-ої еміграції. Найбільший однак від соток новоприбулих включається в ту, найближчу їм по душі організацію — Організацію Оборони Лемків- щини. Вони не тільки до цієї організації увійшли, але сьогодні часто очолюють наші відділи, як у Чікаґо, Пассейку, Йонкерсі, Філядельфії чи інших. І так щороку. Все прибуває їх більше і більше. Українська громада в США і Канаді повинна прийняти якнайсердечніше тих нових, молодих фа хівців, які здебільшого шукають свободи життя і вияву себе, а не тільки матеріяльного добробуту. Тим часом їхній перший контакт з українською громадою (після приїзду до США) найчастіше буває на різних розвагових імпрезах (як забави), де дуже часто зустрічаються з неприхильним наставленням деяких українських еміграційних ’’патріотів”, які за кидають їм незнання української мови, мішання польських слів, та тим відсувають їх від української громади. Тоді, деякі з новоприбулих відходять у чу же (звичайно польське) середовище, яке дуже радо їх приймає. Ще до недавна, часто підсвідомо, нуртувало в деяких колах другої української еміграції переконан ня, що українці з Польщі, а зокрема з Лемківщини це 2-га кляса українського громадянства. Спричинене це було тим, що не всі розуміли лемківську говірку, якою говорили новоприбулі, бо багато з них навіть ніколи не вживало української літературної мови. Одначе остання хвиля, яка приїжджає з Польщі, вважає себе головним чином українцями, а деякі з них навіть не знають лемківської говірки та вжива ють української мови, яку вони вивчили в україн ських школах у Польщі. Але, на жаль, багато з них її не знає, бо не мали щастя чи можливости вчитися в українських школах. З допомогою прийшов Україн ський Вільний Університет у Мюнхені, який створив для нових українських емігрантів з Польщі курс навчання української літературної мови. В загальному вважаю, що ці нові емігранти, це молодий, фаховий та позитивний елемент. Я вірю, що скоріше чи пізніше, вони працювати муть на українській громадській ниві. Знов рік минув. Знов крок один вперед ступило всім нам дорогеє діло, і хоть збільшився людовладців гнет, ми дальший крок підем робити сміло, і як гора не спинить вихру лет, не спинить тьма, щоб світло не зоріло, так гнет, насилля, ані самоволя бійців за волю не зжене із поля. Знов рік минув! При вході в рік новий погляньмо взад, на те, що ми пробули, згадаймо браття, кожний крок кривий всі помилки, що важко промайнули, і кожний вдар нещастя громовий, і сли з нещасть пробутих ми здобули на дальшу путь собі живу науку, то в них найдем будущих вдач поруку. Злічім і кожний луч нового світла, що прояснив нам розум в рік оцей! І кожна в нім хвилина, що огріта сердечною любов’ю до людей, і кожне слово братнього завіта, і чесне діло, й ясний взгляд очей — це скарб живий! Щаслив, хто в жизні багато цього скарбу вспів здобути! Злічім, брати, і тих борців за волю, що цей рік в бою правім полягли, вшануймо пам’ять їх святов сльозою і на политій кров’ю їх земли, за їх слідом, за провіднов звіздою ідім туди, куди вони ішли; хоть прийшлий рік і нам такую ж долю зготовить, сміло йдім в війні за волю! ІВАН Ф Р А Н К О ’НАШЕ Ж ИТТЯ”, ГРУДЕНЬ 1986 19 ЗН О В Р ІК М ИНУВ
Page load link
Go to Top