Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44-45
46-47
48
Н е зб а г н е н и м було я к у п р и в а т н о м у ж и т т і скр о м н а , с к а з а т и б, т и х а лю д ин а, могла т а к ч іт ко п е р е м ін ю в а т и с я . В к о м іч н и х рол ях він по д и т и н н о м у з а б а в н о -н а їв н и й , в г е р о їч н и х п о с т а т т я х в у с іх дет ай л ях т верда, вольова п ос т ат ь , ім п о за н т н а , м о гут н я ; в о п е р е т і — л е гкий , б е з ж у р н и й , г р а ц іозни й ... Н ік о л и ж а д н о ї пози, акт о р с т в а , т е а т р а л ь н о с т и — п р и р о д н ій , п е р е ко н л и в и й , ж и т т є в и й . С ка л я його гри була н е о б м е ж е н а , н авіт ь інко л и , ко л и в и х о д и в у гу р т о в и х с ц е н а х без слова, т о всі з а хо п л ю ва л и ся й ого т и п а ж е м . П о с ід а ю ч и т а к и й ко л о сал ь ни й т ал ант , не зна в ні к р іх и т к и г о рд о ст и , зар о зум іл о ст и , для всіх був ”Б е - н ь о м ” нав іт ь для н а й м о л о д ш о г о ст а т и с т а . Н а д іл е н и й Б о ж о ю іс к р о ю м ист ц я , г а р м о н ій н о ю зо в н іш н іс т ю , вищ е с е р е д н ь о го р о с т у — на сцені, з а л е ж н о в ід т в о р е н о го ним т и п а ж у , Бенцаль в ид ав ав ся т о м алим, т о в е л е т нем. Д и в н и м було: де в нього, в и х ов ан о го на се л і ( с а м о у к а ) н а б и р а л о с я у м ін н я м б ут и т а ки м п е р е ко н л и в о п р и р о д н ім гр аф ом , лордом , ім п о за н т н и м гет ь м ан о м чи к у р т у а з ій н о л е г ки м д о н ж у а н о м ? Д л я нього зви чн и м був і с е л я н с ь ки й одяг і к о н т у ш і в ій сь ко в ий о д н о с т р ій і ф ра к, в к о ж н о м у він п оч ув ав ся п р и р о д - ньо і п ер еко н у в а в , щ о т іл ьки в н ь о м у р од и вс я і зріс. Тут дозволю собі зробити невеличку диґресію, щоб до цих Богом даних талантів в актора й режисера Бенцаля, додати ще одну рису: його глибокий па- ріотизм. В 1932 р. після тепло й сердечно прийнятої, як публікою, так і критикою в Галицькій Волості, моєї сценічної адаптації повісти Богдана Лепкого ”Мо- тря”,6 Бенцаль звернувся до мене з проханням напи сати п’єсу для театру ім. Тобілевича. Я йому обіцяв, що напишу, але минуло кілька місяців, коли випад ково Бенцаль приїхав до Львова, зустрів мене на ву лиці Руській і зразу ж спитав: ”а де моя п’єса?” По правді кажучи, в цей час підібрати українську тематику для п’єси, яку польська цензура, якщо не повністю, то хоч частинно не сконфіскувала б, чи немилосердно порізала б, — було дуже важко. А з другого боку, під впливом Західньої Европи йшла тоді жива дискусія на тему нової фази гри актора. Це було те, що ми сьогодні звемо ’’технікою гри”. Ак тор повинен забути, що на нього дивиться публіка, він не відтворює, не ’’грає”, він повинен не відчувати, але розумово бути свідомим, що він розкриває тайни життя людини; акторство є засобом того чогось нев ловного, ірраціонального, невідомого, що ми його в щоденній мові звемо ’’душевним неспокоєм” чи ’’підсвідомим гоном”. Разом з цією ’’технікою гри” прийшли нові точно означені засоби: жести, міміка, температура (посилена чи поменшена) сценічного слова, т.зв. ’’мистецтво недоговорення” (щоб глядач на основі недокінченої репліки міг дізнатися про за кінчення якоїсь події поза сценою), вартости т.зв. ’’підтексту слова”, чи ’’мистецтво мовчанки” — сло вом ціла ґама модерних, нових засобів гри актора. Сидячи в українській харчівні (Бенцаль при склянці чаю, а я при склянці кави) ми взаємно ділилися сво їми заввагами, як обминути польську цензуру й на писати п’єсу, яка підійшла б до глибин глядача та яку актори відтворили б не ”з мусу”, чи обов’язку а з приємністю і з творчим вдовіллям. І тоді Бенцаль за думавшися, сказав оці пам’ятні слова: ”я не є модер ніст а вас прошу, напишіть мені таку ролю, в якій я міг би, хоч на сцені, виступити в однострою вояка Української Галицької Амрії”. І так зродилася моя п’єса ’’Інваліди”, яка не сходила більш як рік з афіші Театру ім. Тобілеви- ча. Першуном модерного українського галицького театру став В о л о д им и р Т р а ч -Б л ав ац ь ки й. Відкритим питанням є, в якій ділянці театрального мистецтва Блавацький виявив більше оригінальної творчости: як актор, чи режисер. На мою думку актор — Бла вацький уступав творчо режисерові Блавацькому. Не має сумніву, що техніка Блавацького — актора була однією з найкращих, якою колинебудь міг по хвалитися український актор. Але, як кожна техніка, вона мала свої обмеження, вона мусіла мати повтор ювання і при засвоєнні точно означених засобів ста вала до певної міри репродукцією. І зрозуміло, що праця актора над собою вимагає інших умов життя, як їх мав Блавацький. Хоч в актора Блавацького жест чи міміка завжди мали той самий внутрішній зміст, яке мало слово, діялог ішов у повній гармонії із зовнішнім виразом тіла і не було ніяких супереч ностей між зовнішнім і внутрішнім змістом, то все- ж-таки режисер Блавацький у своїх постановах мав широкий розмах, мав той глибокий віддих, яким ди хає правдиве мистецтво, мав, просто, необмежений творчий вияв. Немає сумніву, що цей вияв формува ли як ті чинники, про які ми згадували, так і зустріч з 10 ’НАШЕ ЖИТТЯ”, ГРУДЕНЬ 1986 Володимир Блавацький Volodymyr Blavatsky Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40-41 
42-43 
44-45 
46-47 
48 
