Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44-45
46-47
48
Сучасна українська еміґрація і ми МАРІЯ ДУПЛЯК Сучасна українська еміґрація, чи як ми часто на зиваємо ’’третя” еміґрація, охоплює еміґрантів з Польщі, які приїжджали до США чи Канади почина ючи від кінця 50-их років, аж до сьогодні. В більшості, є це еміґрація заробіткова, шукання кращих умовин життя, але поважне число у тій групі становлять еміґранти-втікачі, які у країнах Заходу просили права політичного азилю і тому також тре ба їх трактувати як політичних еміґрантів. Як знаємо, у 1946-47-их роках українське насе лення південно-східньої частини Польщі (Лемківщи- на, Ярославщина та Надсяння), пережило жахливу ’’Акцію Вісла”, чи у скорочені ’’Акцію В”, у висліді якої майже все українське населення тих теренів бу ло частинно знищене (ок. 150 тис.); або силою переселене у 46-му році в Українську Радянську С о ц іа л іс т и ч н у Республіку (біля 100 тис.) а решту на селення (приблизно 200 тис.) вивезено на західні, по-німецькі землі Польщі, т.зв. ’’Ziemie Odzyskane”. Життя у нових умовинах було дуже тяжке. Усе треба було починати від початку; нове оточення, чужі лю ди, чужа земля. Тоді саме багато із переселених почало шукати свого коріння, своєї — часто навіть і дальшої — рідні в Америці чи Канаді, щоб тим способом виїхати з ко муністичної Польщі та знайти краще життя. З початком 70-их років аж до часу реакції Яру- зельського тривало та посилювалось важливе, хоч майже незауважене українським суспільством Аме рики явище, а саме чисельне зростання місцевої української громади через щораз то сильніший при плив нової еміграції з Польщі. Коли подумати, скіль ки місця наша преса присвятила недавнім (бо у 1982 р.) утікачам у Австрії, то дивним здається, що досі мало хто зауважив факт щорічного приїзду на ’’вака ції” до Америки великого числа українців з Польщі. Очевидно, частина з них, з тих "вакацій" ніколи не верталася. Недавно, у 1982 р. зродилася думка нав’язати не лише особисті знайомства, але й групові контакти з найновішими емігрантами. Велика заслуга в цьому Організації Оборони Лемківщини, якій, мабуть, най ближча доля земляків з Польщі. Після кількох схо дин у невеликому гурті зацікавлених, проведено 27- го березня 1982 р. в Нью-Йорку успішну зустріч но вих еміґрантів з Польщі та України з представниками українських установ і з громадянством Нью-Йорку. Нав’язані контакти довели до організування 5-го червня того ж самого року ще однієї зустрічі, тим ра зом лише молоді і студентства. Організаторкою бу ла голова СУСТА Роксоляна Стойко-Лозинська. Зустріч молоді була проведена в дружній атмо сфері. Нав’язались нові знайомства, дехто зустрів давніх друзів уперше після виїзду з Польщі. Місцева молодь виявила зацікавлення проблемами молодих українців з Польщі, які розповіли їм про їхнє відчу ження у польському суспільстві, про приклади ди скримінації, про українське шкільництво і студент ське життя. Присутні були кілька колиш ніх учасників ’’бескидських рейдів” — вакаційних мандрів по рід ній землі, Лемківщині. Розказали вони про значення цієї форми розваги, про те, як деякі з них вивчили за два тижні рідну мову, культуру та історію, — відкри вали своє власне українське ”я”. Згадали й про труд нощі, які мали ці рейди з боку польської влади. Один з найновіших еміґрантів — студент, який належав до засновників Спілки Українських Студен тів Польщі, розповів про створення цього товари ства у травні 1981 p., про його завдання та про зу силля студентів, щоб їхню організацію зареєструва ти як повноправну організацію. Довготривалі пере говори в польському Міністерстві Вищого шкільниц тва закінчилися безуспішно. Що характеризує цю "третю” еміграцію, — тих що залишилися, на постійне перебування у США? Передовсім сучасну еміграцію, еміграцію 70-80- их років творить молодь, яка здебільшого має закінчену вищу освіту, а всі — середню. Вони саме, включилися в українські установи та підприємства, які шукали молодих, фахових людей за невисоку платню, якщо порівняти її з американською. Ті моло ді професійні фахівці збільшили тим самим ряди української інтеліґенції у США і Канаді, а професійні українські лікарі чи інженери, збільшили кадри укра їнських професійних людей молодими, добрими фа хівцями. Деякі з них пробують своїх сил; вони заклада ють власні підприємства-ресторани. Сьогодні маємо в українській дільниці міста Нью-Йорк п’ять україн ських ресторанів, а їхніми власниками є новоприбулі українці з Польщі. Не малий вклад у культурне життя української громади зробила сучасна, найновіша еміґрація. Лю бов до української пісні, та музики принесли вони з Польщі, де в гуртках УСКТ молодь має нагоду тво рити хори, ансамблі і т.п. Цю традицію вони продов жують на еміґрації. Варто згадати такі мистецькі одиниці, як хор при відділі ООЛ в Чікаґо, ансамбль ’’Лілея” в Канаді, (про який недавно читали ми у "Свободі”) та наші оркестри: "Журавлі” з Коннекті- кат, чи "Хлопці зі Львова” (тепер "Беркут”) з Ірвінґ- тону, Н.Дж. Коли говорити про участь нової еміґрації у гро мадському і політичному житті української громади, то характеристичним є факт, що ті молоді люди з початку стоять осторонь від українського громад- 18 ’НАШЕ ЖИТТЯ”, ГРУДЕНЬ 1986 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40-41 
42-43 
44-45 
46-47 
48 
