Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44-45
46-47
48
розказуват и, що ми укр аїн ц і. — Чого плачеш ? — пит аю . Вона к а ж е : — П а ні Л о т о ц ь ка , ви к а ж е т е , щ о я у кр а їн ка . З в ід ки я взялася у кр а їн ка , я к я лем каня і приїхала з А в ст р ії? Треба було мат и сп еціяльн у зу с т р іч з н е ю і вияснит и, чому вона укр а їн ка . Вона в с і мали дітей, ст ра ш енно т я ж к о працю вали, а були спраглі відом ост ей. Не мали де п одіт ися. їм т реба було все виясн ю ва т и : чому т уди їдете, чому те і те р обит е? П ит ання були нераз п ри м іт и в ні, але я знала, що їм т реба сказат и. П р ихо дили на зб о р и з діт ьми, бо не було "б е йбісіт ер ів". Д и т и н а спала, а ми р о б и л и з б о р и ” . "Д іт и, я к і дома говорили п о -у кр а їн с ь ки , але в ш ко л і в ж е п о -а н г л ій с ь ки , почали т ра кт ува т и нас я к дурнів. Я зробила зу с т р іч з і ш колярам и вияснила їм: — Я к т и хочеш знат и, з в ід к и п о хо д и т ь м ісяць і зорі, т о м усиш х о д и т и до школи, а т вій т ат о знав, бо йом у про це сказав його тато, а й ом у зн о в у його бат ько і т ака була їх наука, а т и довго будеш вчит ися і ще не будеш т аким м удрим, я к т вій б а т ь ко ” . "Без ц іє ї п р о с в іт я н с ь к о ї п р а ц і багат о наш их лю дей взагалі відпало б в ід нас. О собливо посилилася орган ізац ій на праця після перш ого К о нґр есу, я к и й скл и ка н о в 1931 р о ц і". " Б о ж е М илосердний, що т о д і д ія л о с я ” — говотить пані Лотоцька. — ”Мали ми багато перш код, бо казали, що ж і н к и не м аю т ь що р о б и т и і скл и ка ю т ь К о н ґр е с, але з'їха лося багат о ж ін о к . З Канади приїхала Савеля С т ечиш ин, поча вся рух. Був час депресії, ми не вимагали багат о в ід чле нів, але л ю д и давали. Я к треба було, Управа сама складалася, наприклад, на п о їз д к и . Я робила т ур у від одно го в ідд іл у до другого і во н и оплачували д о рогу, з о д н іє ї м ісц е во ст и до другої, щ о б не верт ат ися к о ж н о г о р а зу до Централі. У с і ” в ік е н д и ” я була в дорозі, т ак що моя р о д и н а з о в с ім п о зб а в лена була м о є ї о п іки ". На питання, як перебули часи депресії, пані Олена розказує: "В ласним и гріш м и. Я працю вала в б а н ку і заробляла більше, я к м ій ч о л о в ік у р е д а к ц ії "С вобо ди", а м о ї гр о ш і йшли на п о їзд ки . Г р о ш і давала т е ж бувало, Яремова, яка була багата ж і н к а ” . В іншому місці пані Олена говорить: "Н а ш і л ю д и ж и л и скр ом но , а п ри т ім ж і н к и " ц ю л а л и ” , я к т о к а ж у т ь . Л ю д и р із н и х націо на льн ост ей ст ояли в "х в о с т и к а х ”, че каю чи на зупу. М а й ж е в к о ж н ій м ісц е в о ст і п и т а л и :” Чому ва ш их л ю дей там н ем а? " — В ідп овідала я: — Раз, ми є ст раш енно горді, а друге — д о б р і госп ода р і. В ін радш е не з'їст ь а до "х в о с т и к а " не піде ". В цитованому інтерв’ю дуже цікавий розділ про збірку народнього мистецтва, перші виставки, які влаштовувано в Нью-Йорку, про закуп збірки в Кооперативі "Народне мистецтво” у Львові, про всі’’перипетії”, фінансові труднощі, які збірними си лами і великою жертвенністю вдалося поборювати, аж до зацікавлення збіркою Володимира Джуса та приміщення її в Інституті Америки. Одним з починів, якими може гордитися Союз Українок, була акція спровадження матерів з дітьми з Европи, з таборів ДП. Ось як про це розказувала Олена Лотоцька: "М и діст али лист а з Н ім е ччин и: — Рят уйт е ж і н о к з діт ьми, бо їх н іх т о не хоче взяти. Ж а д н о го "а ф ід а в іт у " для н и х н их не м о ж н а діст ат и. — Ми т о д і п ід п и са л и і діст али 91 ’’а ф ід а в іт ів ”, а за к о ж н и й плат или 25 дол. В и найм или буд и н о к, куп и л и р е ч і і т і ж і н к и п р и їж д ж а л и . М и збирали речі, але навіт ь ко ли нам л ю д и давали речі, н ап ри клад матерац, т о ми не зн а ли, хт о на т ім м ат ераці спав, т реба було його чист ит и. М и (С У А ) вивінува ли б у д и н о к своїм ко ш т о м ж і н к и п р и їха л и і ми їх т римали цілий р ік, вивінували, ш укали р обот и, помагали діт ям. Це не даст ься описат и, що ми т о д і робили. Одна ж ін к а була з п ’ят ером а діт ьми. Таке збідоване, т аке маленьке. Але р із н і ж і н к и п р и н о си л и речі, а одна за 10 дол. м ісячн о варила. П ост аралися п ро м аш и ни до ш ит т я і вчили їх ш ит и. П іш ли до ж и д ів с ь к о г о склепу, що п родавав н о в і й у ж и в а н і м еблі щ об ку п и т и л іж к а . Х о т ів по 20 дол., але я к почув, що це для ж і н о к з Н ім еччини, т о дав по 10 дол. Д авав т е ж ін ш і р е чі з і з н и ж к о ю . Казав, що відт ягне с о б і це в ід п одат ку. В ін сам б ув з України. Це була велика відвага с п р о ва д и т и т их ж ін о к " . Таке глибоко людське відношення до людей, яке характеризувало Олену Лотоцьку, знайшло свій вияв теж у тому, що коли вона відійшла з посту діючої голови СУА, взяла на себе працю в Суспільній Опіці СУА. Знаменна є її стаття в ч. 2 ’’Нашого Життя” з 1968 року, про працю в тій ділянці. Опіку не обмежуе 4 НАШЕ ЖИТТЯ, ГРУДЕНЬ 1976 сл. п. Олена Л о т о ц ь к а у д р у ж н ій р о з м о в і з с о ю з н и к а м и в д ом і В ір и Г р и н и ш и н в Сент Пол, М ін н. 1963 р. The la te Olena L o totska w ith UNWLA m em bers at the hom e o f Vira H ryn ys h yn in S aint Paul, Minn. 1963. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top