Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44-45
46-47
48
Світова Федерація Українських Жіночих Організацій ДВАДЦЯТВОСЬМИЙ РІК ВИДАННЯ ЖІНКА І ПОЛІТИК Дня 31. жовтня 1976 Український Конгресовий Комітет вручив Шевченківську грамоту волі видатній американці — конґресменці Міллісент Фенвик із стейту Нью-Джерзі. Таким способом все українське суспільство висловило їй своє признання й подяку за її старання про в’язнів-українців та за останній її осяг — створення Комісії, яка буде досліджувати порушення прав Людини в СССР. Конґресменка М. Фенвик нам уже добре відома. Наш бюлетень "Українка у світі” перевів із нею інтерв’ю 1. жовтня ц.р. В цій одногодинній розмові, що відбулася в її бюрі у Вашінґтоні, зібралося, немов у сочці, все проміння її щирої жіночої вдачі. Пред ставниці бюлетеню, що відвідали її під проводом п. Лідії Лемішки, нашої членки-прихильниці, ледве встигали, за ходом оживленої розмови, вичерпати всі намічені питання. Перебіг розмови частинно з’ясований у нашій пресі, а в цілості буде поданий в "Українці у світі”. Отже не думаємо його тут переповідати. Та вистачить підкреслити в ній два моменти, що характеризують конґресменку як людину і політич ного діяча. Перший — це оборона прав людини. Вона — одержима тією думкою. Так, як інші люди захоплюються чи працюють у користь якоїсь справи чи якогось ідеалу, так вона глибоко переконана в то му, що треба поборювати всі порушення. І то байдуже, в якому розмірі це сталося. Немає в тому напрямку малого чи великого, кожна справа є ПОСМЕРТНА ЗГАДКА З великим смутком повідомляємо організоване жіноцтво про велику втрату. Дня 7. жовтня 1976 р. відійшла у вічність бл. п. Катерина Мурашко, голова Союзу Українок Арґентіни. Родом із Вінниці — вона після наших визвольних змагань вийшла на еміграцію і в 1923 р. вступила до Української Господарської Академії в Подєбрадах, яку закінчила в 1929 р. із званням інженера-аґронома. Потім вчителювала в українській гімназії в Ужгороді. Тоді була теж секретаркою Жін. Секції Централі "Просвіти" і заступницею голови Укр. Клюбу. Після окупації Карпатської України виїхала разом із чоловіком до Берліна, де працювала в 1940-45 у Німецькому Червоному Хресті. Завдяки цій позиції могла допомагати українцям- полоненим і вивезеним на роботу до Німеччини. По закінченні війни Катерина Мурашко втратила чоловіка і в дальшу дорогу еміграції вийшла з вихованкою сама. Доля ЧИСЛО ОДИНАДЦЯТЕ засаднича. Вона свідома, що при теперішній коньюнктурі багато осягнути не можна. Але старатися треба бодай у рамках, накреслених договором у Гелсінкі. А другий — це справа її політичного успіху. Що саме дало їй найбільше вдоволення? Шлях політика — твердий і мінливий. Та вона не змагає до признання, до влади. їй вистачить, коли її законопроект прийметься в Палаті Репрезентантів. А таких проектів вона досить уже внесла. Майже всі гуманітарні закони — це твір ж інок- парляментаристок. Аж до останнього її почину — створення Комісії, яка буде слідкувати за порушеннями прав людини в тих державах, що під писали договір у Гельсінкі. Є ще третя риса, що добре характеризує. М. Фенвик як людину. Це її відношення до мешканців свого стейту. Вона говорить про те, як про містичний зв’язок. Це виборці, що поклали свою надію на неї, повірили в її здібності і звертаються до неї за вияс ненням чи допомогою. Вона живо відчуває це зобов’язання і старається його виправдати. І ось перед вами ціла людина — жінка і політик. Своїми прикметами вона переборола твердий закон виборчої машини. І коли її партія мусіла передати пост президента іншій, то Міллісент Фенвик перей шла у недавніх виборах великою більшістю. І буде діяти в найближчих роках на користь своєї країни, пам’ятаючи про своє зобов’язання й супроти тих, що їх скривдила химерна історична доля. завела її в 1948 році до Арґентіни, де довелось перебороти важкі початки. Але й тут брала активну участь у громадському житті. У pp. 1962-1966 була членом Міжорганізаційного Жіночого Комітету, а в 1966-1971 заступницею голови Союзу Українок Арґентіни. У 1972 р. вибрано її головою. Від 1968 р. увійшла до Української Центральної Репрезентації, яка є громадською централею українців Арґентіни. У 1975 р. подбала про контакт із Комітетом Арґентінського Року Жінки, куди увійшли українські представниці, які тепер входять у Комітет Дека ди. У тому ж році Союз Українок Арґентіни вибрав її Жінкою Року. З глибоким жалем провело її членство СУА та й уся українська громада в останню дорогу. Вічма їй пам’ять! Управа СФУЖО НАШЕ ЖИТТЯ, ГРУДЕНЬ 1976 27
Page load link
Go to Top