Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44-45
46-47
48
Кедрин, Іван. ’’Життя — події — люди”; спомини і коментарі. Нью- Йорк, "Червона калина”, 1976. 724 стор. 20.00 дол. Іван Кедрин-Рудницький — одна із найзамітніших постатей українського журналістичного світу. Перед другою світовою війною він був головним полі тичним редактором найвпливовішого українського щоденника в Галичині "Діло". В Америці повних двадцять літ працював у редакції щоденника "Свобода”. Іван Кедрин-Рудницький — теж визначний політичний і гро мадський діяч. Народжений в 1896 році в Галичині, він був свідком і спів учасником української національної революції в східній Україні. В повоєн ні роки студіював історію на віден ському університеті; пізніше, в роках 1925-1930 був кореспондентом ’’Діла” та секретарем Української Парля- ментарної Репрезентації у Варшаві. Іван Кедрин-Рудницький був впли вовим діячем української галицької політичної партії УНДО:, теж і на еміґрації він був увесь час активним в українському політичному житті і під сучасну пору є головою Української Національної Ради. Родина, що з неї вийшов Іван Кедрин, дала цілу низку високо- заслужених для української культури постатей: сестра Мілена Рудницька була послом до польського парля- менту та однією із маркантніших дія чок українського жіночого руху, брат Михайло Рудницький був визначним літературознавцем та головним арбітром літературної критики перед воєнного Львова, брат Антін Рудниць кий вславився і в Україні, і в Америці як дириґент і композитор... Книга Івана Кедрина має під заголовок: "спомини і коментарі". Сам автор, мабуть, розумів, що не було б вірно схарактеризувати цю книгу, як просто "спомини". Читачів, які спо діваються в книзі мемуарів знайти нанизані на хронологічну канву спогади про особисте життя автора, описи яскравих епізодів і зустрічей, конкретні й кольоритні зображення того фізичного й психічного довкілля, що формує світогляд і особистість людини, та врешті критичну, а пере дусім щиру сам оаналізу, що допомогла б розуміти автора та його філософію життя — таких читачів понад 700-сторінковий том Івана Кедрина, може, і розчарує. Книгу "Життя — події — люди” можна б визначити, як коментарі на тлі спо гадів: це передусім рефлексії на полі тично-громадські теми заслуженого й досвідченого громадянина, який із перспективи свого досвіду і свого віку оцінює політичні події, громадські інституції і рухи і свою участь у них. Найобширніше й найцікавіше потрактована в книзі тема українсько- польських стосунків, зокрема у часі між двома світовими війнами. До цієї центральної своєї теми автор додав теж і цікаву документацію, напр. список українських послів і сенаторів у польському парляменті, текст дого вору між українською і польською повстанськими арміями в час війни тощо. Іван Кедрин є не від сьогодні у першому ряді спеціялістів від україн сько-польських справ і на його комен тарі та погляди у цих справах дослідники напевно будуть покли катися і в майбутньому. Іван Кедрин аналізує і коментує теж і події з періоду українських визвольних змагань, з'ясовує своє становище та висловлює свої аргу менти "за" чи "проти” до багатьох дразливих та контроверсійних питань української проблематики минулого і сучасного. В сфері його зацікавлень і гетьманська держава 1918 року, і розкол в ОУН, і політика УНРади, і патріярхальний рух на еміграції, і справи таких установ, як ЗУАДК, НТШ і УВАН, "Свобода", УККА, тощо. В книзі можна знайти теж характе ристики багатьох політичних і гро мадських діячів (— індекс імен нараховує біля півтори тисячі зга даних у томі прізвищ!) Особа автора та його широкі заці кавлення, контроверсійність пору шених питань та багатство згаданих осіб викличуть напевне велике заці кавлення цією книгою серед широкого круга читачів. Марта Тарнавська З КНИГИ ІВАНА КЕДРИНА ’’ЖИТТЯ - ПОДІЇ — ЛЮДИ”: ”... всі ми з гуртом інших нам подібних письменників і журналістів, сходилися постійно у каварнях, голов но каварні "Центральній” на тодішній Бернардинській площі, на розмови за скромним чаєм. Пригадую, як нині, як раз приїхав до Львова кревний одного з нас, один духовник-декан, і з широким жестом заявив: "Я фундую! Кельнер — шість чаїв для панів без цитрини і один чай з цитриною для мене!”. Цитрина до чаю коштувала окремо один ґрош (цент). Той "один чай з цитриною для мене” залишився на довгий час символом велико душного жесту у крузі львівських боге- містів”. ”... Я мав з Новаківським інший досвід. Я заходив, бувало, до його робітні, бо це була справжня насолода дивитись на чудові образи, в яких сполучались динамізм, романтична символіка й ніжність імпресіонізму краківської школи Мальчевського-Виспянського- Вичулковського. Дивлячись на портрет його покійної дружини, пре гарної жінки закутаної у барвисту хустку, я запитав його: "Я знаю, пане професоре, що ви не продаєте образів, але все ж, скільки ви захотіли б за цей портрет?”. Новаківський погладив бороду, подумав і відповів: ”Та яких 10,000 долярів”. Склалося так, що я саме недавно їздив до Лодзі і Бєль- ська з прогулянкою журналістів заці кавлених страйком у польському текстильному промислі, і ще стояв під враженням того, що там побачив і пережив. ’’Пане професоре, кажу, тепер за 10,000 долярів можна купити цілу текстильну фабрику з маши нами”. Новаківський мало мене із сходів не скинув, що я посмів обра зити його, порівнявши його образ з якоюсь там паршивою фабрикою...” ...’’постійний коректор "Діла” Михайло Лотоцький... мав філософську вдачу і на всі громи, що сипались на його голову від усіх головних редакторів "Д іла” за пропущення таких-то друкарських помилок, завжди від повідав із стоїчним спокоєм: ’’Газета є на те, щоб у ній були друкарські помилки". НАШЕ ЖИТТЯ, ГРУДЕНЬ 1976 19
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40-41 
42-43 
44-45 
46-47 
48 
