Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
думати, мали також якусь корисну розвагу, 14-го січня 1962 р. влаштова но для них забаву-ялинку. Вступ на забаву був вільний. Діти 'бавились, співали коляд у супроводі фортепія- ну, була фантова вигравка, продавано гарячі ковбаски, солодке і соду. А присутніх дітей? — Тільки 25! Таке то діється в нас. Підсумовуючи працю нашого Від ділу, почавши від жовтня, а кінчаючи 14. січня 1962 р. дитячою забавою- ялинкою, бачимо: що 'Відділ не пра цював так інтенсивно, як міг би пра цювати, а більшість влаштованих ім през не були такими вдалими, як мог ли б бути. Сам факт, що перші схо дини по вакаціях ми мали аж 8 . жовт ня свідчить, що праця йде повільні шим темпом, як попередніми роками. Причина? Мале зацікавлення суспіль ною працею серед загалу, брак часу, забагато людей стоїть осторонь — „ ...моя хата скраю..." Розбиваємось об питання: ...„нащо то кому зда лось..." ...„для кого..." об байдужість загалу. Стараємось якось це налад нати, зробити щось, що розбудило б сплячих і підняло на дусі діяльних. Щоб наша праця, як слушно завва жують деякі членки, не обмежувалась до вареників і голубців, а щоб при несло нам моральне вдоволення зроб- лення доброї роботи, яка мала б шир ше значення на полі національнім. Може ми щось видумаємо для нашо го відсвіження, може якусь пораду вичитаємо в нашім добрім журналі- дораднику, може 1962-ий рік наведе нам якісь нові, спасенні ідеї. Наразі словами О. Олеся просимо: „...О, дух України! Орел! Дух вільний, смілий і високий Злети, стурбуй цей мертвий спокій І влий життя з своїх джерел." Лідія Гарванко, прес. реф. ЛОС АНДЖЕЛЕС, КАЛІФ. Вшанування століття Т. Шевченка Дня 10. грудня 1961 у залі Укр. Кат. Церкви відбулися ширші схо дини Відділу СУА для вшанування століття -Поета. Центральною точкою сходин був монтаж на тему „Жінка у творах Т. Шевченка”. Дуже цікаво опрацьова ну доповідь доповідниця переплела гранням платівок ір музичними ком позиціями до слів Т. Шевченка. П-ні Тетяна Гірка - Левицька мистецьки продеклямувала „Думи мої” і „При чинна”. Звуками „Заповіту” програ ма закінчилась. Присутній на сходинах поет О. Ю- риняк продеклямував свій вірш „Па м’яті п’ятисот”. Пані Пальчук у про довженні поділилась своїми пере живаннями з побуту 1 0 -річного за слання на Сибірі. САН ФРАНЦІСКО, КАЛІФ. Десятиліття 62 Відділу СУА Мало й кому відомо, що на терені Сан Франціска, Каліф., вже від де сяти літ існує й активно діє Відділ СУА, бо наші Союзянки надзвичайно скромні і мало пишуть про себе. Сьогодні я хочу зломити ту традицію, бо й нагода до цього є велика і є чим похвалитись. Ніхто не припу скав, що товариство, яке оснували тому десять літ у міськім парку кілька активних жінок, не тільки що вдержиться, але й розвинеться в жи ве активне тіло і втягне в себе все свідоме наше жіноцтво, порозкидане далеко поза межі міста. Це й є при таманне нашому поселенню, що оди ниці живуть у Сан Франціско, а пе реважна більшість замешкує містеч ка, порозквдувані в промірі 50 миль від Сан Франціска і втішається жит тям маломїстечкового громадянина. Хто зна, може й це є добре, бо на ші Союзянки, зустрічаючись раз на місяць, менше сваряться, тепліше гор нуться до громадського діла, більше жертвують, а це все приносить ко ристь не тільки для організації, але й для української справи. Вже від двох літ Відділ очолює п-ні Варвара Кацуляк і за її головування Відділ проявив многогранну діяльність і жи ву співпрацю з Філією УКК. Завершенням цілорічної праці йо го було відсвяткування десятилітньо го ювілею окремою імпрезою ,яка відбулася 10 грудня, 1961 р .,у цер ковній залі української католицької церкви. Імпрезу попередила врочи ста Служба Божа, в наміренні всіх Союзянок, а відтак панахида за всіх померших, відправлені місцевим па- рохом о. А. Микитою. До спільного ювілейного обіду засіли майже всі членки з родинами та представника ми місцевих організацій. По обіді го лова, п-ні В. Кацуляк прочитала ду же цікавий реферат, що обіймав сво їм змістом десятилітню працю на шого Відділу. Вона була дуже різно- родна і своїм характером відповіда ла потребам часу. Прим., коли ще була болюча справа залишенців, У- права вислала 45 харчових і одяго- вих посилок в Европу, а коли був заклик на допомогу нашим дітям, або хворим, Управа вплачувала на Фонд „Мати й Дитина”, або на Фонд „Бабусі”. Понад тридцять виголоше них рефератів з різних ділянок дба ли про духові потреби членок, а кожнорічні національні імпрези, при свячені українським героїням, вихо вували все наше жіноцтво. Різдвяна програма колядок, яку управа вла штувала з іншими організаціями, представила нас американцям й по інформувала їх, хто ми такі. Наша участй*Іу міжнародньому виступі, вла штованому Міжнародним Інститутом в Овкленд-і була гордістю не ли ше наших членок, але й усієї укра їнської громади тут. Наш кіоск із ви шивками і різьбами та українським печивом, був одною із найбільших атракцій імпрези. Понад двісті ти сяч учасників відвідало його, а ба гато з них інформувались про Ук раїну й українське народне мисте цтво. Серед відвідувачів нашого кі оску ми стрінули дуже багато „тоже українців”, які вже стратили рідну мову і говорили до нас по-російськи. Без нас не обійшлися ані одні міся чні сходини Філії УКК і кожна пе рекуска була ділом наших рук. Наша представниця брала участь у засідан нях тієї Філії і тим самим впливала на хід загально-громадських справ. Це так згрубша схоплені думки ре ферату п-ні В. Кацуляк. 'Подібного змісту, однак у коротшій формі ці думки передала англійською мовою п-ні Я. Оренчук. Деклямаціями ді тей і „многолітствієм” закінчено ту святочну імпрезу. Бичувалось, що жінки не жалува ли ані часу, ані гроша, щоб допо могти нашим рідним і рідній справі. Початки були найгірші, бо ані сво го кутка не було, ані не було чим платити за нього. Сьогодні ми ко ристуємось церковною залею укра їнської католицької церкви, тому й сходини робимо частіше. Нас є неба гато, однак організаційно ми сильні. Такі пані як Петренко, ІПишка, Чато, Кісь, Шраєр і згадана голова, це невгнуті, тверді „філяри”, на яких наша організація стоїть міцно і гар но процвітає. Вступаємо в друге де сятиліття з кріпкою постановою го- сподарити в своїй власній домівці. Я. Оренчук НАШЕ ЖИТТЯ — БЕРЕЗЕНЬ 1962 31
Page load link
Go to Top