Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Вигадкою Марії є також те, що мати примушувала її виступати перед окупац і йними силами в Атенах. Вона виступала, 'бо йнак- ше не можна було. З німцями ма ло хто міг сперечатись, а крім того Марія потребувала виступів. Німці, а особливо італійці були добрими цінителями музики, а ті останні вперше дали Марії смак овацій. На шляху до слави завжди є перешкоди. Треба боротись і Ма рія від природи завзятий 'борець. У засобах вона не перебирала. В Атенах відбувся перший бій за славу з чоловіком якогось сопра- на. Після цього зудару Марія при йшла до хати з підбитим оком; в якому стані повернувся той чоло вік — історія .мовчить. Але бо ротьба за славу в ширших розмі рах настала щойно, коли Марія в 1945 р. прибула до Америки. Вона зголосилась до директора Метро політену Джансона, а він запро понував їй контракт початківця. Вона відмовилась від цього, за явивши, що може заспівати Тоску даром. Цього Джансон «є хотів і вже став ворогом. Тоді Марія ма ла комусь сказати: ,,Мет ще при лізе до мене на 'колінах!“ Нездорово було зіткнутись із Марією в грошових справах. Зна менним випадком були її взаєми ни з Багароцці, що хотів оснувати оперну компанію, все втратив, а потім діяв, як агент Марії. Закін чилось це в 1958 р. процесом у Шикаґо, за що Марія зненавиділа ціле місто й заприсяглася, що там ніколи не буде співати (пізніш однак співала). Справу якось по лагодив Менагіні, чоловік Марії, а Багароцці помер у 1958 p., огір- чений і знищений. Інший випадок жорстокости — це її поступуван ня з диригентом Туліо Серафііном, що за словами матері зробив із Марії те, чим вона є. За .намовою Менагіні Серафін залишив свою працю і чотири роки працював тільки з нею. Вистудіював із нею репертуар, доповнивши його від найденими ним, призабутими опе рами, шукав для неї виступів, зай мався навіть її костюмами. Але ось Серафін накрутив платівки з сопра.ном Антуанеттою Стелла і вже втратив ласку. Марія помсти- лась тим, що рекордувала Травія- ту, в якій Серафін її вишколив, з іншим диригентом. Але цього бу ло мало. Використовуючи свою славу, Марія ставила директорам театріїв умову, що виступатиме тільки тоді, коли вони не притяга тимуть до співпраці Серафіна. Яс но, що директори вибирали її. Більш зрозуміле те, що Марія позбулась Менагіні. На ЗО років старший за неї, своїми грішми мо стив їй похід до слави. А тепер вже можна й без нього і по 10 роках подружньої вірности заба жалось їй довести, що вона ні кого не потребує. Цілковито усамостійнилась Ма рія у стилі „великої самотньої душі“ десь у 1949 р. по приїзді з Аргентини. Тут вона купила ма тері хутро за 500 дол. (з Арген тини не можна було вивезти гро шей) і це був останній подарунок для неї. Коли мати переїхала до Греції, щоб допоімогти другій сво їй дочці, Марія відповіла їй на листа з /проханням за допомогу: „...Не можу Тобі нічого дати. Гро ші не квіти, що ростуть у саду... я працюю, щоб прожити, а Ти ще молода (54 роки), Ти можеш пра цювати... А коли не можеш заро бити на прожиток, викинься з вік на...". Два тижні мати була без умна з 'болю. На полі карієри, здається, не має нікого із славних, із ким Ма рія не воювала б. Виперла з Ме трополітену Сорделі, виїла зі Ска лі Тебальді. Цю останню Марія жорстоко .ненавидить, бо суспіль ність поділилась між ними обома. Рената уміє з’єднувати собі сим патії, а втрата її матері викликала щире співчуття в цілому світі. Обі зірки стоять на .протилежних кін цях моральної скалі. Розбираючи життя дочки, мати — як і всяка мати — шукає по яснень. Хоче до певної міри ви правдати дочку і для цього вда ється до лсихоаналізи. Але то справа марна. Тут просто річ ха рактеру, успадкованого й любов но виплеканого самою Марією з бажання драматизувати. Зі всіх психологічних екскурсів уваги за слуговує однак думка матері, що на психіку Марії мала вплив роля Медеї, яка вкінці залишається са ма супроти всіх ворогів. Марія у- являє собі Медею героїнею заліз ної волі, сталевих нервів і над природної сили очарування. Але порівняння обох виходить і тут досить жалісне. Медея все ж дія ла з мотивів любови і через них мстилась. Її помста Язонові є за злочин зради в любові. Медея ма ла дітей, втрачала їх, терпіла від тих втрат. А за що мститься ма тері Марія? А іншим? її мотиви—- заздрість і шалена зарозумілість, кілька оплесків більше для парт нера, як для неї, і вона стає фі зично хвора. Висновує нарешті мати, що Ма рія, досягнувши вершка слави, бо їться підупасти і відкопує всіх приятелів і колишніх учителів із ложної амбіції, бо тримається пе реконання — „Свій успіх завдя чую виключно сама собі". Аб сурдне твердження! Сьогодні й геній потребує доброго вишколу. Так, що треба погодитись із ма тір’ю у тім, що її дочка не має здорового розуму і почуття гумо ру. Інакше вона дійсно не прокля- мувала б перед цілим світом свого відречення від матері, не говори ла б безконечно про своє ми стецтво і що тільки вона завжди має рацію. Врешті мати молиться і боліє, щоб дочка повернулась до людяности і людського щастя, чого щиро бажаємо також. Щодо відношень до людей, то Марія справді може бути зразком того, як не треба робити тільки з з огляду на суспільну опінію, а й у своїх власних інтересах. НА ПАМ’ЯТНИК Т. ШЕВЧЕНКА Збіркові листи Комітету Пам’ятни ка Т. Шевченкові появились недавно тому й виявили пожертви Відділів СУА. З гордістю можемо подати, що число їх збільшилося. І так 1 Відділ СУА в Ню-Йорку, 28 Відділ СУА в Нюарку і 65 Відділ СУА у Ню Бран- свику зложили по 100 дол. на ту ціль. Тим самим уже 15 Відділів зло жило таку суму. Дальше — 36 Від діл у Шикаґу і 41 Відділ у Фила делфії пожертвували по 50 дол.; тим самим 11 Відділів уже зложило такі пожертви. Окрім того 16 Відділ у Міннеаполісі пожертвував 35 дол., а 17 Відділ у Маямі — ЗО доя. на ту ціль. Відділи — 45 у »Ню Гемшир, 49 у Бофало і 71 у Джерзи Ситі зло жили по 25 дол. (разом вже 7 Від ділів СУА). 8 НАШЕ ЖИТТЯ — БЕРЕЗЕНЬ 1962 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
